ГЛОСАРІЙ

З ПЛЯЖНОГО ВОЛЕЙБОЛУ

 

🔹 Основні терміни.

Пляжний волейбол – вид спорту, що проводиться на піску між двома командами по два гравці.

Сітка – перешкода висотою 2,43 м (для чоловіків) або 2,24 м (для жінок), що розділяє поле навпіл.

М’яч – спеціальний, легший і м’якший, ніж у класичному волейболі. М’яч волейболу пляжного Mikasa BV550C.

🔹 Технічні елементи.

Подача (сервіс) – перший удар, що вводить м’яч у гру.

Прийом подачі – технічна дія з контролю м’яча після подачі суперника.

Передача – передача м’яча партнеру для подальшої атаки.

Нападаючий удар (атака) – завершальна дія з метою здобуття очка.

Блок – захисна дія біля сітки для зупинки атаки суперника.

Страхування – підстраховування партнера, зокрема при прийомі або після блоку.

🔹 Тактичні поняття

Зонна гра – розподіл гравців по зонах відповідно до ігрової ситуації.

Подача в слабке місце – тактична подача у напрямку менш досвідченого суперника.

Фінт – обманний удар (м’яка скидка замість сильної атаки).

Переходи – швидка зміна дій під час гри (захист → напад, блок → прийом тощо).

🔹 Фізична підготовка.

Вибухова сила – здатність до швидкого і сильного стрибка чи удару.

Аеробна витривалість – здатність виконувати вправи тривалий час на помірному рівні навантаження.

Координація – здатність точно й ефективно виконувати рухи.

🔹 Тренувальний процес.

Тренажери для волейболу – пристрої, що імітують ігрові ситуації та допомагають вдосконалювати техніку.

Пляжні умови – специфіка тренувань на піску, з урахуванням вітру, сонця, нерівностей поверхні.

Моделювання ігрової ситуації – тренування, що імітують реальні ігрові дії.

Відпрацювання техніки – систематичне тренування технічних елементів до автоматизму.

🔹 Організаційні терміни.

ФІВБ (FIVB) – Міжнародна федерація волейболу.

Сет – партія у матчі; у пляжному волейболі матч триває до двох виграних сетів (21–21–15 очок).

Рефері (суддя) – особа, що контролює дотримання правил під час матчу.

Тайм-аут – коротка перерва, яку може взяти команда (по одному за сет).