http://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/92 Thu, 16 Apr 2026 20:18:56 GMT 2026-04-16T20:18:56Z http://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7949 Особливості формування навичок самообслуговування у молодших школярів з порушеннями інтелекту Бугера, Юлія Юріївна; Чопік, Олена Василівна; Савчишина, В. В. Стаття присвячена актуальній проблемі корекційної психопедагогіки, зокрема, формуванню навичок самообслуговування у молодших школярів з інтелектуальними порушеннями. У статті зроблено короткий теоретичний аналіз літературних джерел з проблеми дослідження. Визначено стан сформованості навичок самообслуговування молодших школярів з інтелектуальними порушеннями за допомогою таких методів, як спостереження за дітьми; анкетування батьків щодо поведінки дітей вдома та виконання ними навичок самообслуговування; бесіда з вихователями про володіння дітьми навичками самообслуговування; бесіда з дітьми. Розроблено методику діагностики навичок самообслуговування у дітей з інтелектуальними порушеннями, що включала завдання, спрямовані на визначення рівня сформованості елементарних знань про предмети, необхідні для формування навичок самообслуговування, та на визначення рівня володіння способами дій і навичками, реалізацію їхнього досвіду в різних умовах самообслуговуючої діяльності. Результати спостереження за дітьми свідчать, що більшість з них не достатньо володіють навичками самообслуговування та є залежними від дорослих, не вміють виконувати дії самостійно, цілеспрямовано й послідовно. Результати анкетування батьків показали, що переважна більшість респондентів вважають, що дитину ще рано залучати до самостійної господарсько-побутової праці, необхідно дітям допомагати та опікати їх. Аналіз результатів опитування педагогів засвідчив, що навички самообслуговування оцінюються як недостатньо сформовані, підкреслюється залежність від дорослого. Бесіда з дітьми показала, що вони часто не знають основних засобів виконання дій, у них порушена послідовність їх виконання та усвідомлюваність їх значення. Результати дослідження свідчать, що у більшості першокласників сформованість елементарних знань про предмети, які є необхідними для формування навичок самообслуговування, знаходиться на низькому рівні, у третини дітей – на середньому, у жодної дитини обізнаність не сформована на високому рівні. Для дітей є характерним переважно низький рівень сформованості навичок самообслуговування; відсутність самостійності, цілеспрямованості й послідовності навіть у простих самообслуговуючих діях; виразна схильність до опіки, емоційної взаємодії з дорослими.; The article is devoted to the actual problem of correctional psychopedagogy, in particular, the formation of self-care skills in younger schoolchildren with intellectual disabilities. The article contains a brief theoretical analysis of literary sources on the research problem. The state of formation of self-care skills of younger schoolchildren with intellectual disabilities was determined using such methods as observing children; parent questionnaires regarding children’s behavior at home and their performance of self-care skills; a conversation with educators about children’s self-care skills; conversation with children. A methodology for diagnosing self-care skills in children with intellectual disabilities was developed, which included tasks aimed at determining the level of formation of elementary knowledge about subjects necessary for the formation of self-care skills, and at determining the level of mastery of methods of action and skills, implementation of their experience in various conditions of self-care activities. The results of observation of children show that most of them do not have sufficient self-care skills and are dependent on adults, unable to perform actions independently, purposefully and consistently. The results of the parents’ survey showed that the vast majority of respondents believe that it is too early to involve the child in independent economic and household work, it is necessary to help children and take care of them. Analysis of the results of the teachers' survey showed that self-care skills are assessed as insufficiently developed, and dependence on an adult is emphasized. A conversation with children showed that they often do not know the basic means of performing actions, they have a disturbed sequence of their performance and awareness of their meaning. The results of the study show that most first-graders have a low level of elementary knowledge about subjects that are necessary for the formation of self-care skills, a third of children have an average level of knowledge, and no child has a high level of knowledge. Children are characterized by a mostly low level of formation of self-care skills; lack of independence, purposefulness and consistency even in simple self-serving actions; a pronounced tendency to care, emotional interaction with adults. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7949 2022-01-01T00:00:00Z http://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7944 Діагностика рівня сформованості соціальної компетентності у молодших школярів з інтелектуальними порушеннями Бугера, Юлія Юріївна; Чопік, Олена Василівна; Краківська, О. А. Стаття присвячена актуальній проблемі сучасної спеціальної психопедагогіки, зокрема, формуванню соціальних компетентностей у молодших школярів з інтелектуальними порушеннями. Проаналізовано сутність поняття «соціальна компетентність молодшого школяра», узагальнено власне визначення його змісту й обґрунтовано структуру, ознаки та рівні сформованості соціальної компетентності учнів молодшого шкільного віку. Визначено рівні сформованості соціальної компетентності у молодших школярів з інтелектуальними порушеннями за допомогою методів: спостереження; бесіда, анкетування, тестування (діагностичні методики: компетентностей Г. Беспалової, соціальної компетентності молодших школярів К. Перелигіної та І. Фішман, методику Рене Жиля, адаптовані до нашої теми та категорії дітей); обробка та інтерпретація даних (оцінка, систематизація, узагальнення та опис отриманих результатів). Описано етапи дослідження відповідно до компонентів соціальної компетентності. Перший етап передбачав дослідження рівня сформованості у дітей з порушеннями інтелекту змістового компоненту. Метою цього етапу було визначення рівня соціальної компетентності учнів молодшого шкільного віку з порушеннями інтелекту за змістовим компонентом. Другий етап передбачав вивчення рівня сформованості соціальної компетентності за ціннісно-мотиваційним показником. Третій етап дослідження полягав у виявленні рівня розвитку поведінкового критерію, що характеризується розвинутими навичками і способами соціально значущої діяльності; умінням спілкуватися і взаємодіяти у будь-якій діяльності; навичками емоційної саморегуляції; володінням засобами організації своєї поведінки. Результати проведення констатувального експерименту свідчать про недостатній рівень розвитку соціальної компетентності в дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями в освітньому процесі. Виявлені рівні розвитку соціальної компетентності свідчать про необхідність розробки та впровадження комплексу заходів із розвитку соціальної компетентності молодших школярів цієї категорії.; The article is devoted to the current problem of modern special psychopedagogy, in particular, the formation of social competences in younger schoolchildren with intellectual disabilities. The essence of the concept of “social competence of a younger schoolchildren” has been analyzed, the actual definition of its content has been summarized, and the structure, signs and levels of formation of social competence of younger schoolchildren have been substantiated. The levels of formation of social competence among younger schoolchildren with intellectual disabilities have been determined using the following methods: observation; conversation, questionnaire, testing (diagnostic methods: competences of G. Bespalova, social competence of younger schoolchildren K. Perelighina and I. Fishman, methodology of René Gilles, adapted to our topic and category of children); data processing and interpretation (evaluation, systematization, generalization and description of the obtained results). The stages of research according to the components of social competence have been described. The first stage involved researching the level of formation of the content component in children with intellectual disabilities. The purpose of this stage was to determine the level of social competence of elementary school pupils with intellectual disabilities according to the content component. The second stage involved the study of the level of formation of social competence according to the value-motivational indicator. The third stage of the research consisted in identifying the level of development of the behavioral criterion, which is characterized by developed skills and methods of socially significant activity; the ability to communicate and interact in any activity; emotional self-regulation skills; possession of the means of organizing one's behavior. The results of the ascertainment experiment indicate an insufficient level of development of social competence in children of primary school age with intellectual disabilities in the educational process. The identified levels of social competence development indicate the need to develop and implement a set of measures to develop the social competence of younger schoolchildren of this category. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7944 2022-01-01T00:00:00Z http://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7509 Спеціальна методика виховання дітей з інтелектуальними порушеннями Вержиховська, Олена Миколаївна; Бугера, Юлія Юріївна; Опалюк, Олег Миколайович Пропонований навчальний посібник в узагальненій формі висвітлює теоретико-практичні та методичні положення щодо організації та проведення різних напрямків корекційно-виховної роботи з дітьми з інтелектуальними порушеннями. Навчально-методичний посібник складається: із змісту навчальної та робочої програми освітнього компоненту; конспектів лекцій; планів та методичних вказівок до практичних та лабораторних занять, самостійної та індивідуальної науково-дослідної роботи здобувачів вищої освіти; пакету контрольних тестових завдань, завдань вхідного і поточного контролю з відповідного модуля, програми семестрового екзамену освітнього компоненту; списку основної та додаткової літератури, додатків. Посібник призначено для використання здобувачами освіти напряму підготовки 016 Спеціальна освіта. Олігофренопедагогіка для методичного забезпечення освітнього компоненту “Спеціальна методика виховання дітей з інтелектуальними порушеннями”, використання педагогами та вихователями закладів спеціальної освіти, закладів освіти з інклюзивним навчанням, батьками дітей з інтелектуальними порушеннями. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7509 2023-01-01T00:00:00Z http://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7399 Формування професійно-трудової компетентності школярів з інтелектуальними порушеннями засобами професійної орієнтації Бахмат, Наталія Валеріївна; Вержиховська, Олена Миколаївна В роботі на основі аналізу катамнестичних даних школярів з інтелектуальними порушеннями дається оцінка ефективності проведення профорієнтаційної роботи в спеціальних закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО), як засобу та важливої умові формування професійно-трудової компетентності школярів. Узагальнено науковий досвід з проблеми дослідження. На основі даних наукових досліджень вказано на особливості здійснення професійної орієнтації в спеціальних ЗЗСО. Визначені психолого-педагогічні умови її ефективного здійснення.; In the article process of vocational guidance as criterion of overall performance of staff of special schools for children with psychophysical violations, and also as an important condition and means for formation of professional and labor competence of pupils is considered. The short interval of time which is taken away for labor training forces special school to unite the general labor preparation in primary classes with vocational training which begins in the senior classes. Features of intellectual development, the available violations of physical development of pupils of special schools, don’t allow the pupil to choose independently the profession owing to not ability to define requirements of the profession to the candidate, lack of ability to estimate critically the abilities, to correlate them with required professions, to execute monitoring of the profession in labor market. These problems have to be solved in the course of vocational guidance at special school which includes such stages of work as professional education, professional promotion, professional consultation, professional diagnostics, professional selection by the exception improper to the professions of the pupil. The scientific research of the author conducted in some cities of Ukraine showed that professional orientation work at special schools is carried out formally, limited to not numerous classes in labor training, registration of stands on which information for pupils and their parents about professional schools or lyceums of the city is placed. Questioning of graduates of special schools, conversations with their parents, studying of school documentation allowed to draw the conclusion that most of pupils after leaving school experience considerable difficulties at employment, further vocational education. The results of the research showed that 14% of total number of the surveyed increased the vocational training at schools, and work at a factory by the received profession. 22 % of respondents were employed as general workers, that is not in the specialty, other graduates of schools remained not employed. One of the reasons of such situation is in underestimation of its role by heads of special educational institutions. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7399 2020-01-01T00:00:00Z