Мовна репрезентація гендерних стереотипів у сучасній українській художній прозі ХХІ сторіччя

Abstract

У дисертації досліджено поняття гендерних стереотипів з позиції дискримінації за статтю як складного багатоаспектного явища не лише лінгвістичного, а й психологічного, соціального та культурного. Система стереотипів міцно ввійшла в людську свідомість та впливає на її поведінку, мова ж фіксує ці прояви. Актуальність дослідження зумовлена його інтеграцією до провідних напрямів антропоцентричної парадигми мовознавства – гендерної лінгвістики, теорії номінації та теорії мовленнєвої комунікації/інтеракції, а також потребою у комплексному аналізі сучасних українських художніх текстів із урахуванням гендерного чинника. Мета дисертаційного дослідження полягає у встановленні гендерних особливостей мовлення чоловіків і жінок як вияву гендерних стереотипів, у виявленні оцінних номінацій осіб та специфіки їхнього використання в різних комунікативно-прагматичних ситуаціях, а також у комплексному описі гендерно маркованої лексики як засобу вербалізації номенів «чоловік» і «жінка» в українській мовній картині світу крізь призму явища фемінізації.