Оптимізація функцій міських природоохоронних територій: соціологічне дослідження

Abstract

Розглянуто методологічні засади соціологічного дослідження щодо конфліктів природокористування та оптимізації функціонування об’єктів природно-заповідного фонду в урбанізованому середовищі на прикладі регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Лиса гора». Проаналізовано ряди розподілу відповідей на запитання анкети про пріоритетне використання території парку згідно встановленої програми. Обґрунтовано необхідність проведення соціологічного опитування на предмет відповідності основних функцій ландшафтного парку реальним потребам мешканців міста Київ. В результаті опитування встановлено низьку інформованість потенційних відвідувачів природоохоронних територій (ПОТ) про цілі їхнього створення, правила поведінки, значимість для міського середовища тощо. Розкрито зміст і описано процедуру ландшафтно-функціонального зонування ПОТ у великому місті з урахуванням існуючих конфліктів природокористування і результатів соціологічного опитування. Складено картосхему ландшафтно-функціонального зонування території РЛП «Лиса гора». Підвищення стійкості природних ландшафтів до антропогенних навантажень, характерних для урбанізованих ареалів, є важливим напрямом практичної реалізації природоохоронної діяльності. Дотримання режиму функціональних зон сприятиме узгодженню загальноміських природоохоронних проблем, а також запобігатиме перебуванню населення, яке користується екосистемними послугами цієї частини міського середовища, у дискомфортних умовах.

Purpose. To identify the most important functions and ecosystem services of protected areas, which are most demanded among the population. To analyze the Kyiv residents attitude to the current problems of these territories on the example of Regional Landscape Park (RLP) «Lysa Gora» and their vision of probable solving problems ways. Methodology. There is a complex of research methods used in this work – analysis, synthesis, description and generalization, systematization, comparison, modeling, and also methods of sociological research. The program methodology is aimed at identifying the demand of Kyiv residents for recreational and nature conservation services of urban landscapes and their views on ways of optimization protected areas functions. The mapping method using the Q GIS toolkit was implemented to draft the landscape-functional zoning of RLP «Lysa Gora» territory map. Results. The sociological survey program was created, a sample population was determined and a questionnaire was developed for interviewing respondents. A survey of the Kyiv city population was carried out and the distribution series of responses from the review of the tract using in accordance with the public needs were analyzed. Based on the results of the survey and previous studies of environmental conflicts, a mapping of the landscape-functional zoning of the RLP «Lysa Gora» territory has been developed. The suggestions on the allocation of four functional zones, in particular a reserved core, which should become inaccessible to mass attendance, are substantiated. Originality and practical value. This is the first time the landscape-functional zoning scheme of the park area was developed taking into account not only identified conflicts and geoecological problems generated by them, but also the results of a sociological survey of the inhabitants of the city – real consumers of the protected area ecosystem services. This will contribute to the proper optimization of the landscape park main functions within each functional zone. First of all, optimization measures should be aimed at preservation and protection of the most valuable natural landscapes, historical and cultural heritage, and establishment of the park recreational capacity and prevention of new nature using conflicts. Conclusion. The functional zoning procedure should be based primarily on the reasons of certain geoecological problems occurrence. According to the research, within the RLP «Lysa Gora» territory the priority tasks are the elimination or mitigation of existing environmental conflicts, primarily by identifying of the park recreational capacity and establishing effective penalties for violation of the territory using special regime. In the future, research should be directed towards the development of specific measures to maximize the preservation of the landscapes most valuable components and to reorganize the park’s security service, which will make it impossible to violate the protected regime in accordance with the selected functional zones.