Кафедра загальної та практичної психологіїhttp://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/952024-03-28T09:02:55Z2024-03-28T09:02:55ZПсихологія девіантної поведінкиОнуфрієва, Ліана АнатоліївнаЧайковська, Оксана Миколаївнаhttp://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/78372024-02-29T02:04:10Z2024-01-01T00:00:00ZПсихологія девіантної поведінки
Онуфрієва, Ліана Анатоліївна; Чайковська, Оксана Миколаївна
У навчально-методичному посібнику cистематизовано теоретичні концепції та науково-практичні дані з проблеми девіантної поведінки особистості. Охарактеризовано основні види девіантної поведінки особистості, окреслено детермінанти девіантної поведінки та особливості її профілактики, діагностики та корекції. Посібник складається з двох частин – теоретичної та практичної, містить список рекомендованої літератури. У теоретичній частині подано тексти лекцій до всіх тем, передбачених робочою програмою. Розробки практичних занять включають завдання для актуалізації теоретичних знань. Навчально-методичний посібник призначений для здобувачів вищої освіти, аспірантів, викладачів та всіх читачів, які цікавляться різними аспектами психологічної науки.
2024-01-01T00:00:00ZПсихологічна служба / Psychological ServiceГоцуляк, Наталія Євгенівнаhttp://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/76232023-11-28T02:03:27Z2023-01-01T00:00:00ZПсихологічна служба / Psychological Service
Гоцуляк, Наталія Євгенівна
Курс «Психологічна служба» є нормативним для підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності 053 «Психологія». У навчальному посібнику узагальнено світовий і вітчизняний досвід діяльності практичних психологів і психологічних служб. У ньому розкриваються теоретичні засади, історія розвитку, організація, структура, функціональні обов'язки та зміст роботи працівників психологічної служби та вимоги до особистості практичного психолога.
2023-01-01T00:00:00ZУкраїнсько-англійський словник психологічних термінівГоцуляк, Наталія Євгенівнаhttp://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/75102023-07-28T01:03:21Z2023-01-01T00:00:00ZУкраїнсько-англійський словник психологічних термінів
Гоцуляк, Наталія Євгенівна
Словник розкриває зміст найбільш уживаних психологічних понять, термінів і категорій, що відображають сучасний стан психологічної науки та нових понять і термінів, які виникли під впливом соціально-економічних перетворень та науково-технічного прогресу. До словника включені також і деякі поняття, що входять в систему інших наук (філософії, соціології, педагогіки, медицини). Призначений для здобувачів вищої освіти, спеціалістів, які цікавляться проблемами психології, працівників освіти, слухачів системи перепідготовки і підвищення кваліфікації, післядипломної освіти, широкого кола читачів, що використовують в своїй роботі психологічні знання.
2023-01-01T00:00:00ZSocial Intelligence in the Paradigm of Cognitive Psychology: the Results of StudyIvashkevych, EduardOnufriieva, Lianahttp://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/74562023-05-17T01:03:46Z2018-01-01T00:00:00ZSocial Intelligence in the Paradigm of Cognitive Psychology: the Results of Study
Ivashkevych, Eduard; Onufriieva, Liana
The article states that social intelligence in psychology is seen as the ability of a person to understand correctly his / her own behavior and the behavior of other people in the society. This ability is very necessary for a person to have an effective interpersonal interaction and successful social adaptation. Social intelligence implements the functioning of cognitive processes associated with the reflection of a person as a partner in the processes of communication and activities. The main function of social intelligence is to predict the behavior of others. The authors of the article consider the concept of «intelligence» in the broad and narrow senses. In a broad meaning of «intelligence» it is only one intelligence, the intellectual sphere of the person in general. In this sense, the intelligence of a person can be described as a hierarchical system that has several levels. The first level is the level of functioning of cognitions. The second level of intelligence is the level of metacognitions. The third level of intelligence amplifies the characteristics of both the first and the second levels, while intellectual activity is carried out mainly at an unconscious level, the level that approximates a person to use of automated skills and abilities. The next, the fourth level, is the level of meta-intellectual activity, which explodes the creative achievements of the person. It was proved that each type of intelligence contained some abilities of the person to perform a certain type of the activity. Guided by the narrow sense of understanding the word «intelligence», it was determined: social intelligence; technical intelligence; artistic intelligence; information intelligence. It was described the empirical research which was organized in different regions of Ukraine (the participants of this research were teachers and directors from preschool educational establishments). The results having been received in this research proved that the respondents of all groups had the results which showed the advantage of average indicators of their ability to understand the meanings of non-verbal expressions and the meaning of the expression, depending on a social context. This may be due to the fact that these abilities are formed in the immediate process of communication and to a large extent depend on the conditions of the life of the subjects, at the first place – on the conditions of their professional activity, means and methods of professional activity of teachers of preschool educational establishments.; У статті зазначено, що соціальний інтелект у психології розглядається як здатність людини правильно розуміти свою поведінку і поведінку інших людей у суспільстві. Ця здатність є вельми необхідною для людини з метою ефективної міжособистісної взаємодії та успішної соціальної адаптації. Соціальний інтелект реалізує функціонування пізнавальних процесів, пов’язаних із відображенням людини як партнера по спілкуванню та діяльності. Основна функція соціального інтелекту у нього – прогнозування поведінки інших. Автори статті розглядають поняття «інтелект» у широкому та вузькому смислах слова. У широкому розумінні йдеться лише про один-єдиний інтелект, про інтелектуальну сферу особистості тощо. У такому сенсі інтелект особистості описано як ієрархічну систему, що має декілька рівнів. Перший рівень – рівень функціонування когніцій. Другий рівень інтелекту – рівень метакогніцій. Третій рівень інтелекту ампліфікує характеристики як першого, так і другого рівнів, при цьому інтелектуальна діяльність здійснюється переважно на не-усвідомлюваному рівні, який наближує особистість до використання автоматизованих навичок і вмінь. Наступний, четвертий рівень, – рівень метаінтелектуальної діяльності, на якому відбувається експлікація творчих здобутків особистості. Визначено, що кожен вид інтелекту вміщує певні здібності особистості до виконання певного виду діяльності. Керуючись вузьким розумінням слова «інтелект», у статті виокремлено: соціальний інтелект; технічний інтелект; мистецький інтелект; інформаційний інтелект тощо. Описано емпіричне дослідження, у якому брали участь педагоги дошкільних закладів освіти різних регіонів України та директори цих закладів. Доведено, що у респондентів усіх груп виявлено переважання «середніх» показників за здібностями до розуміння значень невербальної експресії та смислу висловлювання залежно від соціального контексту. Це може бути пов’язано з тим, що такі здібності формуються в безпосередньому процесі спілкування та значною мірою залежать від умов життєдіяльності суб’єктів, у першу чергу – від умов професійної діяльності, засобів і способів виконання професійної діяльності педагогів у дошкільних закладах освіти.
2018-01-01T00:00:00Z