У статті досліджують особливості архітектоніки полістрофічних рівнострофічних поезій М. Вороного. З’ясовано, що кількісно основна маса творів митця – це прості за своєю зовнішньою структурою, традиційні симетричні строфічні форми переважно перехресного римування, що тяжіють до смислово-інтонаційної автономності, монолітності та ритмічного курсиву кінця трофи.
The article deals with the architectonic features of Mykola Voronyi’s polystrophic poetry. It has been found that the bulk quantity of works of the artist are simple in their
xternal structure, traditional symmetric strophic forms, mostly with cross rhymes, tending to the meaning and intonation autonomy, monolithic nature and rhythmic italic of the end of strophe.