Abstract:
Сучасний етап розвитку суспільства характеризується переосмисленням моральних і духовних орієнтирів, а також активним відродженням національної самосвідомості українського народу. У цьому контексті закономірно посилюється зацікавлення народною культурою, важливою складовою якої виступає фразеологія – своєрідне відображення світогляду, традицій та мовної творчості народу. Сьогодні вона посідає помітне місце в культурній парадигмі, адже зберігає і передає етнічну пам’ять. Мета роботи – визначення семантичних та структурних принципів організації стійких народних порівнянь, проведення лінгвістичного аналізу їхніх варіантних процесів і з’ясування ролі образних порівнянь у створенні стереотипних характеристик людини.
