У даній статті розглядається проблема визначення парадигмальності, співвідношення парадигми з поняттям компетенції, компетентнісного підходу, який докорінно змінює суть системи професійної освіти, проектуючи принципово інший кінцевий її результат. Саме в умовах кредитно-трансферної технології навчання можна якісно підготувати вчителя, оскільки ця система створює простір для налагодження контактів, активізації пізнавальної діяльності, самоосвіти й самовиховання. Функція викладача при цьому змінюється від інформаційно-контролюючої до консультативно-координуючої.
The article deals with the problem of competence approach. Focus on knowledge (information) naturally replaced personal component (position of the subject of study) to the periphery of the system, which is why the effectiveness of the educational process is determined primarily by objective indicators of the level of learning and ability to apply them in specific simulated (during instruction) or real (in practice) conditions. And only in the conditions of credit transfer technology of education we can prepare qualitative teacher, because the system creates a space for networking, cognitive activity and self-education.
