Біоіндикаційні особливості Malus Domestica Borкh. в м. Кам’янці-Подільському

Abstract

Розглянуто і з’ясовано роль дикорослих та садових дерев у індикації стану навколишнього середовища. Метою дослідження було вивчення біоіндикаційного потенціалу Malus domestісa Borkh. в умовах м. Кам’янця-Подільського, методом вимірювання флуктуючої асиметрії (ФА) листкових пластинок. Оцінку біоіндикаторних властивостей яблуні садової проводили порівнянням з традиційним індикатором – Betula pendula Roth. Дослідження було проведено на чотирьох підібраних ділянках з різною інтенсивністю транспортного руху. Встановлено, що найменш інтенсивним транспортним рухом характеризувалася ділянка, що знаходилася на вулиці Лесі Українки, а найбільш інтенсивним – на перехресті вулиці Нігинське шосе та вулиці Чехова. З’ясовано, що листки M. domestісa та B. pendula у контрольній ділянці мали найнижчі показники флуктуючої асиметрії, порівняно з іншими ділянками, що за шкалою оцінки відхилень стану організму від умовної норми вказує на умовно-нормальне середовище. На ділянці, що характеризувалася найбільшою інтенсивністю руху автомобілів, ФА листків яблуні садової вказувала на середній рівень відхилень якості середовища від норми. Береза повисла на цій ділянці визначала критичний стан середовища. Результати дослідження флуктуючої асиметрії листкових пластинок M. domestісa та B. pendula свідчать про те, що яблуня садова є слабким, порівняно із березою повислою, біоіндикатором стану забрудненості навколишнього середовища відпрацьованими газами автотранспорту, що можливо, пов’язано з її сортовою специфічністю.

Purpose. The role of wild and garden trees in the indication of the state of the environment is considered and clarified. The aim of the study was to study the bioindicative potential of Malus domestisa Borkh. in conditions of Kamyanets-Podilsky. The evaluation of bioindicative properties of M. domestisa was carried out in comparison with the traditional indicator – Betula pendula Roth. Methodology. The study was conducted on four selected sites with different intensity of traffic. Bioindication of the environment was carried out by measuring the fluctuating asymmetry of the leaf blades. Results. It was established that the least intensive traffic movement was characterized by a plot located on Lesja Ukrainka Street. The most intense traffic of cars was characterized by a plot at the crossroads of the street of the Niginske shose and Chekhov Streets. It was found that the leaves of M. domestisa and B. pendula in the control site had the lowest fluctuating asymmetry in comparison with other sites. According to the scale of estimation of deviations of the state of the organism from the conditional norm, this indicates the conditional normal environment. In the area, which was characterized by the greatest intensity of the traffic of cars, the fluctuating asymmetry of the leaves of M. domestisa pointed to the average level of environmental deviation from the norm. B. pendula in this area determined the critical state of the environment. Originality and practical value. For the first time in the conditions of Kamyanets-Podilsky the bioindicative features of the M. domestisa were studied. Conclusion. The results of the study of the fluctuating asymmetry of M. domestisa and B. pendula leaf blades indicate that M. domestisa is weak, compared with B. pendula, as a bioindicator of the state of pollution of the environment by exhaust gases of motor vehicles, which is possibly due to its varietal specificity.