Проблемні питання нової процедури ОВД: аналіз і пропозиції

Abstract

Розглянуто та проаналізовано процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД), що була введена в дію Законом «Про оцінку впливу на довкілля» від 23 травня 2017 року №2059-VIII. Відповідно до Угоди про асоціацію та інших міжнародних зобов’язань України Закон має на меті створення прозорих процедур для уникнення суб’єктивного вирішення питань щодо необхідності проведення такої оцінки у кожному конкретному випадку. Даний нормативно-правовий акт визначає та встановлює вимоги до оцінки впливу на довкілля, у тому числі у випадках транскордонного впливу, передбачає інші процеси прийняття рішень і більший доступ громадськості до інформації. Наведено і обґрунтовано концептуальні прогалини основних положень Закону та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають яка саме діяльність підлягатиме ОВД. Зазначені акти містять ряд критичних недосконалостей у структурі виконання, чіткому визначенні компетентності органів державної влади у процесі застосування процедури, а також термінологічні та процедурні неузгодженості. З огляду на результати представленого аналізу наведені концептуальні зауваження, які можуть перешкодити повноцінному здійснюванню ОВД. Закон потребує подальшого вдосконалення своєї концепції та структури, а також заходів з практичного запровадження і застосування.

Purpose. The Environmental Impact Assessment (EIA) procedure, which was introduced by the Law «On Environmental Impact Assessment» No. 2059-VIII on May 23, 2017, is considered and analyzed. Methodology. Positions of Directive 2014/52/EU, Association Agreement and other international obligations of Ukraine which implementation should establishes clear requirements for the procedure for environmental impact assessment, including in cases of transboundary impact, involves other decision-making processes and wider access to information. Results. Considered normative acts contains a number of critical imperfections in the structure of execution, list of documents, definition of authorities competence during the procedure application process as well as terminological inconsistencies. Originality and practical value. The conceptual gaps of main provisions of the Law and subordinate normative legal acts, which determine what kind of activity will be subject to EIA are presented and grounded. They are directed on creating of transparent procedures aimed to avoid subjective decision-making on case-by-case basis. Conclusion. Taking into account results of presented analysis there are given conceptual remarks that may hinder complete implementation of the EIA. The law needs further improvement of its concept and structure, as well as practical implementation and implementation measures.