Автор досліджує диспозитив влади Російської імперії і слов’яно- фільський дискурс у газетах «Киевский телеграф», «Киевский листок объявлений», «Киевский листок», «Черниговская газета», «Черниговские известия», «Правда» (Одеса), та ін. у період, коли посилюється визвольні рухи на Балканах та утворюються громадські організації, в яких формується ідея «федерації рівних і братерських слов'янських народів». У цей час керівні кола Російської імперії намагаються використати слов'янофільську ідеологію для подальшого інкорпорації частини південних слов'ян до Російської імперії. На думку автора, урядовцям, вдалося розгорнути досить вдалу кампанію пропаганди майбутньої війни «за визволення братів- слов'ян». Квітневе повстання в Болгарії 1876 р. та подальша боротьба болгар за незалежність під час російсько-турецької війни призвела до чергового спалаху політичної слов'янофільської активності на шпальтах періодики Наддніпрянщини. Поміж тим аналізується релігійний чинник у слов'янофільському дискурсі на сторінках імперської преси. На думку автора, вже на середину 80-х ХІХ ст. у пресі Наддніпрянщини спостерігається остаточна девальвація ідей все слов'янства. Громадськість намагається віднайти альтернативу вузькослов'янському єднанню. Виникають проекти майбутнього устрою Російської та Австро-Угорської імперій на регіональній, а не на етнічній основі. Слов'янська ідея стає об'єктом критики і відходить у минуле, відкривши ідеологічний простір для змагань кожної слов'янської нації за власну державність. Девальвація слов'янської ідеї як домінанти національної ідеології ХIХ ст. призвела до вагомих змін в українській суспільній свідомості кінця століття.
The author investigates the dispositive power of the Russian Empire and the Slavophil discourse in the newspapers «Kievskij Telegraph», «Kijevskij listok objavlenij», «Kijevski listok», «Chernigovskaja gazieta», «Pravda» (Odessa), etc. in the period when the liberation movements in the Balkans intensify and public organizations are formed in which the idea of “federation of equal and fraternal Slavic peoples” is formed. At this time, the ruling circles of the Russian Empire are trying to use the Slavophile ideology to further incorporate some of the southern Slavs into the Russian Empire. According to the author, the government managed to deploy a rather successful campaign for the propaganda of a future war «for the liberation of the Slav brothers». The April revolt in Bulgaria in 1876 and the subsequent struggle of the Bulgarians for independence during the Russo-Turkish War led to another outbreak of political Slavophile activity on the pages of the periodicals of the Dnieper. Between them, the religious factor in the Slavophile discourse is analyzed in the pages of the imperial press. According to the author, by the mid of 80s of the nineteenth century in the Trans-Dnieper press, there is a final devaluation of the ideas of universal nationality. The public tries to find an alternative to the narrow-Slavic unity. There are projects of the future system of the Russian and Austro-Hungarian empires on a regional rather than ethnic basis. The Slavic idea becomes the object of criticism and goes back into the past, opening the ideological space for the competitions of each Slavic nation for its own statehood. Devaluation of the Slavic idea, as the dominant of the national ideology of the nineteenth century has led to significant changes in the Ukrainian public consciousness of the end of the century.