dc.contributor.author |
Магась, В’ячеслав Олегович |
|
dc.contributor.author |
Глушковецький, Анатолій Леонідович |
|
dc.date.accessioned |
2019-03-06T09:40:25Z |
|
dc.date.available |
2019-03-06T09:40:25Z |
|
dc.date.issued |
2018 |
|
dc.identifier.citation |
Магась В. О., Глушковецький А. Л. Трансформація державно-правової системи Російської імперії в 1905-1917 рр / В. О. Магась, А. Л. Глушковецький // Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, 2018. – Вип. 11 : Присвячено 100-річчю від заснування Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. – С.517-531 |
uk_UA |
dc.identifier.uri |
http://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2184 |
|
dc.description.abstract |
Стаття присвячена особливостям зміни системи управління Російської імперії та трансформації її законодавства впродовж 1905-1917 рр. На початку XX ст. в Російській імперії існував неоабсолютизм, котрий був намаганням примирити нові модернізаційні процеси в різних сферах зі старими формами правління. Влада намагалася бути одночасно самодержавною і правовою. Перша російська революція спричинила зміну форму правління на дуалістичну монархію, котра є формою конституційної монархії і характеризувалася обмеженням влади монарха в законодавчій сфері двопалатним парламентом. При цьому імператор зберігав широкі владні повноваження, а також володів правом абсолютного вето та правом розпуску парламенту. Ці зміни були закріплені Маніфестом 17 жовтня 1905 р., а також Основними державними законами Російської імперії від 23 квітня 1906 р. Двічі Державна дума обиралася на основі виборчого закону 11 грудня 1905 р., котрий створював можливості для обрання представників різних соціальних страт. Перша та друга Державні думи були опозиційними до самодержавної влади, результатом чого став їх достроковий розпуск. Новий виборчий закон, який було видано 3 червня 1907 р., обмежив представництво селян, робітників та представників окремих народностей в парламенті. Його було видано царем з порушенням діючого законодавства (без затвердження в парламенті), що дає можливість дослідникам говорити про «третьочервневий переворот». Унаслідок в країні склалася система влади, котра базувалася на існуванні провладної більшості в парламенті, яка дозволяла здійснювати необхідні реформи, що мали поміркований характер. Руйнування цієї більшості в четвертій Державній думі та створення в ній опозиційної до діючої влади більшості (так званого «Прогресивного блоку»), котра вимагала створення «міністерства народної довіри», стали ознакою краху третьочервневої системи. Надалі аж до зникнення самодержавства існувала незгода між парламентською більшістю та урядом. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
The paper is dedicated to the peculiarities of the Russian Empire government system and its legislation transformation during 1905- 1907. Neoabsolutism prevailed in the Russian Empire at the beginning of the XX th century and its intentions were to reconcile new modernizing processes in different spheres with the old system of government. The authorities tried to be both autocratically and law-governed. The First Russian Revolution caused the transformation of the government system into dualistic monarchy, which is the form of the constitutional monarchy and is characterized by the limitation of the monarch’s power by two-chamber parliament in the sphere of legislation. Under these circumstances the Emperor still had wide powers as well as the power of absolute veto and the right to dissolve the parliament. These changes were set forth by the Manifesto of October 17, 1905, as well as by the Russian Empire Main State Laws of April 23, 1906. The State Duma was twice elected based on the electoral law of December 11, 1905, which created opportunities for a fairly broad representation of various social strata in the parliament. The first and second State Dumas were in conflict with the authorities, which resulted in their early dissolution. The new electoral law, issued on June 3, 1907, restricted the representation of peasants, workers and representatives of individual nationalities in the parliament. The Tsar issued it with the current legislation violation (without approval by the parliament), which allows researchers to talk about the «coup of June the 3rd». As a result, the country developed the system of power based on the existence of a pro-government majority in the parliament, which allowed the country to carry out the necessary reforms that were moderate by nature. The destruction of this majority in the Fourth State Duma and the creation of the opposition majority (the so-called «Progressive Bloc»), which called for the creation of a «Ministry of Public Trust», became a sign of the collapse of «the system of June the 3-rd». Later, there was a disagreement between the parliamentary majority and the government until the disappearance of the autocracy. |
en |
dc.language.iso |
uk_UA |
uk_UA |
dc.publisher |
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка |
uk_UA |
dc.subject |
the Russian Empire |
en |
dc.subject |
State Duma |
en |
dc.subject |
state power |
en |
dc.subject |
form of government |
en |
dc.subject |
absolute monarchy |
en |
dc.subject |
dualistic monarchy |
en |
dc.subject |
electoral law |
en |
dc.subject |
third monarchy |
en |
dc.subject |
Progressive Bloc of the State Duma |
en |
dc.subject |
Російська імперія |
uk_UA |
dc.subject |
державна влада |
uk_UA |
dc.subject |
Державна дума |
uk_UA |
dc.subject |
форма правління |
uk_UA |
dc.subject |
абсолютна монархія |
uk_UA |
dc.subject |
дуалістична монархія |
uk_UA |
dc.subject |
виборче законодавство |
uk_UA |
dc.subject |
третьочервнева монархія |
uk_UA |
dc.subject |
Прогресивний блок Державної думи |
uk_UA |
dc.title |
Трансформація державно-правової системи Російської імперії в 1905-1917 рр |
uk_UA |
dc.title.alternative |
The Russian Empire State and Legal Systems Transformation in 1905-1907 |
en |
dc.type |
Article |
en |