Студенти Кам’янець-Подільського педагогічного вишу і навчальний процес у 20-30-ті рр. ХХ ст.

Abstract

У статті на основі архівних документів і матеріалів періодичної преси показано роль студентів в навчальному процесі Кам’янець-Подільського інституту народної освіти (соціального виховання, педінституту) у 20-30-ті рр. ХХ ст. Зазначається, що студенти брали участь у розробці навчальних планів і програм, висловлювалися про необхідність раціоналізації навчальних планів. У виші особлива увага приділялася політичному навчанню. Водночас, автор доводить, що суспільно-політичні дисципліни для студентів, особливо з низькою довишівською підготовкою, були складними для засвоєння. Значний вплив на навчальний процес, а відтак, і на студентство справили українізаційні процеси. Звернено увагу на те, що єдиним вишем у республіці, у якому викладовою була українською мовою, був Кам’янець-Подільський ІНО, який створили на базі державного українського університету. Йдеться про посилення військово-патріотичного виховання студентів, що спричинили напружена міжнародна обстановка, можливість військового конфлікту. Через це з 1925-1926 н. р. запровадили допризовну військову підготовку. Зазначається, що частина студентів працювали у складі циклових комісій. Часто вони були інертними і не подавали своїх пропозицій для вдосконалення навчально-методичної роботи. Працювали у міських методичній комісії та педагогічних гуртках, організовували методичні конференції і семінари. Характеризуються методи навчання студентів, зокрема, лабораторно-бригадний метод. Значне місце у дослідженні приділено успішності студентів, особливо студентів-комуністів і комсомольців. Автор доводить, що останні слабко навчалися. Це пояснювалося, насамперед, їх частими мобілізаціями на різні господарські кампанії. Для тогочасного контингенту студентів досить гострою була проблема загальної, у т.ч. мовної грамотності. Наведено дані про допомогу слабшим студентам, організацію гуртків самодопомоги, практикування індивідуальної допомоги. Водночас, автор звертає увагу на ту обставину, що частина студентів педвишу перевелися до вишів інших типів через мізерну зарплату, яку вони мали отримувати після закінчення навчання на посадах учителів. Йдеться про те, що частина викладачів не професійно ставилися до викладання доручених їм дисциплін. Зазначається про зростання навчально-матеріальної бази вишу. У цьому процесі вагомим був студентський фактор. Зокрема, молодь дбала про розвиток бібліотек.

The article shows the role of students in the educational process of the Kamianets-Podilskyi Institute of Public Education (social education, pedagogical institute) in the 20-30-ies based on archival documents and periodical materials of the XX century. It is noted that the students participated in the development of curricula and programs that were the basis for the preparation of the teacher. The youth of the institute expressed the need to rationalize the curricula, believing that they were overloaded. In the university special attention was paid to political studies. The presence of students in lectures on ideological disciplines was mandatory. At the same time, the author proves that socio-political disciplines for students, especially with low pre-university training, were difficult to master. A significant impact on the educational process, and therefore, on the students made Ukrainization processes. Attention is drawn to the fact that the only university in the country where teaching was in Ukrainian, was Kamianets-Podilskyi Institute of Public Education, which was created on the basis of the state Ukrainian university. Along with Ukrainization, which was a component of the policy of Korenization, work was carried out to provide representatives of other nationalities who inhabited Ukraine, in particular Jews, with the opportunity to master knowledge in their native language. It is about strengthening the military-patriotic education of students, which caused a tense international situation, the possibility of a military conflict. Therefore, from the 1925-1926 school year, pre-military training was introduced. The students of two senior courses in the summer for two months were trained in the field, during which the knowledge gained was put into practice. In the article, the author drew attention to the fact that from the mid-1920s onwards, the proper place in the curriculum was occupied by physical culture. However, in the Kamianets-Podilskyi INO this case was not organized enough. In this university, we limited ourselves to morning physical exercises. It is noted that some of the students worked as part of the cycle commissions. Often they were inert and did not submit their proposals for improving educational and methodical work. The students of the first courses and teachers worked in the city methodological commission and pedagogical circles, organized methodical conferences and seminars. Characterized methods of teaching students. In particular, since the mid- 20’s. began to practice the laboratory-brigade method, which found support in the decisions of student meetings at various levels. A significant place in the study is paid to the progress of students, especially student communists and Komsomol members. The author proves that the latter have studied poorly. This was explained, first of all, by their frequent mobilization to various economic campaigns. For the then contingent of students, the general problem was quite acute, incl. language literacy. Extremely unsatisfactory were the knowledge of the Ukrainian language of students, it was difficult for young people to give physical geography, physics, mathematics, and world literature. In a number of cases, the students showed the initiative to deepen their knowledge of various disciplines. It is told that the management of the university made concessions to students who had academic fees, and transferred the passing of exams and credits to later terms. The data on assistance to weak students, the organization of self-help circles, the practice of individual assistance, which was provided by the most prepared undergraduate students. At the same time, the author draws attention to the fact that some of the students of the pedagogical university were transferred to other types of higher education institutions for the meager salary that they were supposed to receive after finishing their studies as teachers. The point is that some of the teachers did not professionally relate to the teaching of disciplines entrusted to them. Students in the newspapers published critical articles about them. At the same time, there were numerous instances of unethical attitudes toward teachers, who sometimes bordered on rudeness. It is noted about the growth of the educational-material base of the university. In this process, the student factor was significant. In particular, the youth took care of the development of libraries.