У статті аналізуються видані на батьківщині і за кордоном понад півдесятка мемуарних джерел (спогадів) державних, громадських діячів і безпосередніх учасників збройної боротьби за українську державність на території Східної Галичини наприкінці 1918 – у першій половині 1919 рр., в яких по-різному відображено бачення і розуміння авторами складного і водночас неоднозначного процесу творення особового складу війська ЗУНР, який неоднаково сприймався у галицькому суспільстві, через проведення відповідними державними структурами неодноразових мобілізацій українського чоловічого населення республіки, організацію новобранцям мінімального військового вишколу, нарешті, відправлення їх до фронтових частин для виконання свого військового обов’язку. Звернено увагу на особистості мемуаристів, їхню роль у тодішніх воєнно-політичних подіях, що відбувалися у різних місцевостях молодої республіки, їх причетність/непричетність до примусової організації війська, на час творення (появи) і зміст спогадів. Виявлено цікаві факти, деталі і оцінки, які доповнюють уже введений до наукового обігу історичний матеріал і свідчать про особливості роботи місцевого апарату щодо виконання поставлених державних завдань із наповнення війська необхідним людським ресурсом. Низка узагальнених нами свідчень потребують критичного ставлення.
The article offers the analysis of more than half a dozen of memoirs written by state and public figures as well as participants of the armed struggle for the Ukrainian statehood on the territory of the Eastern Galicia in the end of 1918 and the beginning of 1919. These memoirs were published in the homeland of their authors and they give different vision and understanding of a complicated and at the same time controversial process of forming the Western Ukrainian People’s Republic Army membership. This process was taken differently in the Galician society because of numerous mobilizations of male citizens of the republic, organized by the corresponding state structures. The other reasons of difference in views were the organization of the elementary military training for recruits and their sending to the front divisions for performing their military duties. Special attention was paid to the personalities of memoirists, their role in military-political events that occurred in different places of a new republic of that time. Their involvement into or detachment from the forced organization of the troops at the moment of creating or coming into being of memoirs has been investigated. Interesting facts, details and evaluations which support the historical material introduced into the scientific circulation have been found out. All this is a good evidence about peculiarities of local authorities work in terms of their performing state tasks related to the bringing new human resources to the army. A number of generalized by us records call for critical attitude.