Стаття присвячена подіям Першої світової війни на Косівщині в 1916 році. В центрі уваги автора постала проблема реалізації освітньої політики російською окупаційною владою в регіоні. На основі аналізу праць істориків, залучення архівних матеріалів, робиться спроба дослідити діяльність російської окупаційної влади щодо організації навчального процесу в школах Косівщини в 1916 році. У публікації розкриваються основні принципи та положення російської влади щодо освітньої сфери на окупованих територіях. Зазначається, що під час другої окупації, російська влада, враховуючи попередній досвід, вдалася до пом’якшення своєї політики, намагаючись уникати гострих, болючих моментів. Відмічається, що російська окупаційна адміністрація, розуміючи усю важливість освіти, як чинника покращення її іміджу, приділила значну увагу питанню відновленню шкільного навчального процесу на підконтрольних територіях, у т.ч. і Косівщини. Новою владою було проведено значну роботу по з’ясуванню стану шкіл та реальної картини вчительського складу, яка засвідчила наявність серйозних проблем, як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. Автор констатує, що всі спроби російської окупаційної влади, попри всі задекларовані наміри і докладені зусилля, відновити навчальний процес у школах Косівщині в 1916 році провалилися.
The article is devoted to the events of the First World War on the Kosiv region in 1916. In the center of attention of the author, there was a problem of educational policy implementation by the Russian occupation authorities in the region. Based on the analysis of the works of historians, the attraction of archival materials, an attempt is made to investigate the activity of the Russian occupation authorities in organizing the educational process at Kosivshyna schools in 1916. The publication reveals the fundamental principles and provisions of the Russian authorities regarding the educational sphere in the occupied territories. It is noted that during the second occupation, the Russian authorities, taking into account previous experience, resorted to mitigating their policies, trying to avoid acute, painful moments. It is noted that the Russian occupation administration, recognizing the whole weight of education as a factor in improving its image, paid considerable attention to the issue of restoration of the school educational process in the controlled territories, including and Kosivschyna. The new government has done a significant job of clarifying the status of schools and the presence of a teacher’s staff, which showed the existence of serious problems, both objective and subjective. The author states that all attempts by the Russian occupation authorities, despite all the declared intentions and efforts made, to reinstate the educational process at the Kosivshchyna schools in 1916 failed.
