Abstract:
Актуальність теми полягає у необхідності подальшого вивчення джерельної бази подій 1621 р., адже Хотинська війна є важливою сторінкою не тільки в історії України XVII ст., але й Східної Європи. У значній мірі тема досліджена. Але залишається чимало аспектів, які очікують свого з’ясування. Напружена боротьба з переважаючими турецькими військами під Хотином, благополучне для Польщі завершення цієї кампанії справили на сучасників достатньо сильне враження. Численні записки і щоденники спогадів її учасників стали популярними у Речі Посполитій й в інших європейських державах. Відразу після повернення польського війська на батьківщину ці записки швидко поширювалися у рукописних копіях, продовжуючи жити незалежно від своїх авторів. Починаючи з сер. XVII ст., вони з’явилися вже у вигляді окремих книг. Їх популярність визначалася не тільки поширеним у той час героїчним і лицарським сюжетом, скільки особливістю ворога, якому протистояли автори щоденників: саме під Хотином вперше було завдано серйозного удару по престижу Османської імперії. Серед них помітне місце займає щоденники, як різновид літературного жанру. Зокрема це мемуари Якуба Собеського, Прокопа Збігневського, Станіслава Любомирського та Яна Остророга, які різнобічно висвітлюють події Хотинської війни. На жаль, в українському джерелознавстві ці діаріуші не удостоїлися окремого дослідження. Актуальність теми зумовлюється також необхідністю у поглиблених знаннях для майбутньої роботи в школі. Дослідження описаних спогадів очевидців та учасників кампанії дозволить уточнити чимало деталей перебігу воєнних подій Хотинської війни та укладання мирного договору. Ці аспекти важливі для вивчення минулого нашого краю. Мета роботи. На основі аналізу вказаних джерел та наукової літератури з’ясувати їх джерельну цінність у вивченні Хотинської війни.
