Abstract:
В останні десятиріччя навколо іспанських політичних, соціально-економічних і адміністративно-територіальних перетворень зосереджена увага міжнародної громадської і наукової спільноти. Безпрецедентний та ефективний перехід Іспанії до демократії (мирний характер, досягнення національного порозуміння, визначення загальнонаціональних пріоритетів) став взірцевою і найбільш оптимальною трансформацією в Європі кінця 1980-х – початку 1990-х рр. Головним досягненням іспанської нації та її політичної еліти, які пережили у ХХ ст. майже 40-річну історію авторитарного режиму, слід вважати те, що за три десятиріччя вдалося досягти позитивних результатів у всіх сферах суспільного життя для всіх без винятку соціальних верств. Унікальність іспанського досвіду ставить на порядок денний необхідність аналізу, перегляду й спростування концептуальних основ франкізму, його політики, успадкованих молодою вітчизняною іспаністикою від радянської епохи. Також існує певна необхідність у з’ясуванні соціального характеру франкізму і вирізнення тих його внутрішніх підвалин, які спричинили його мирну заміну парламентською демократією. Вивчення досвіду інших країн важливе також тому, що перехідний період, у якому ще перебуває наша держава, – це завжди особливий стан суспільства зі своєю логікою, динамікою і механізмами розвитку. Перед країнами, які вступили в нього, виникає зазвичай низка подібних проблем. Серед них – забезпечення легітимності нової влади, пошуки консенсусу й порозуміння між протилежними соціально-політичними силами, досягнення суспільної стабільності. Успішно реалізований перехід до демократії дає багатий матеріал для роздумів, допомагає краще зрозуміти власні проблеми, знайти ефективні шляхи їх розв’язання. На нашу думку, є доконаним фактом те, що специфіка іспанської демократичної трансформації зумовлена характером й особливостями функціонування попереднього політичного режиму, тому події в Іспанії з 1936 до 1975 рр. не можна розглядати відірвано від контексту загальної історії Іспанії та й світу, оскільки вона є її логічним продовженням, наслідки яких бачимо і зараз, тому дане дослідження є актуальним. Об’єктом дослідження є Іспанія в роки франкізму. Предметом дослідження є політична діяльність іспанської франкістської держави у 1936-1975 рр. Хронологічні межі охоплюють 1936-1975 рр. Нижня межа пояснюється початком громадянської війни в Іспанії та приходом до влади в країні Ф. Франко. Верхня межа обумовлена смертю фундатора авторитарної політичної системи, початком її мирного демонтажу та заміни парламентською демократією. Географічні межі дослідження охоплюють територію Іспанії.
