Abstract:
Для української діалектології й суміжних наук мова традиційної обрядовості є надійним джерелом глибшого пізнання складу й структури мовленнєвих одиниць, з’ясування їх генези, семантики, реконструкції елементів • духовної та матеріальної культури. Про актуальність та важливість таких знань свідчать сучасні дослідження української лексики та фраземіки основних родинно-побутових обрядів М. Бігу сяка, Н. Гаврилюк, В. Конобродської, В. Лавера, І. Магрицької, Л. Пупенко, П. Романюка, О. Тищенка, С. Толстої, Н. Хобзей та ін. Етнолінгвістичні дослідження ґрунтуються передусім на антропоцентричній основі розуміння мовних явищ, а отже, у зв’язку етносу з його мовою в духовних пріоритетах, в розумінні законів оточуючого світу.
