Аннотации:
Польсько-українські відносини у середині й другій половині XVII ст. відзначалися складністю. Характерною рисою для них було протистояння. Врегулювання політичних відносин між Річчю Посполитою і козацькою Україною періоду гетьманування П. Дорошенка стало одним з основних напрямків зовнішньої політики українського уряду. Впертість та непоступливість українського гетьмана у боротьбі за незалежності та об’єднання усіх етнічних українських земель в Українську державу, засвідчують його вірність національній ідеї. Видатний державний діяч і дипломат він пройнявся ідеєю вивести свою країну з руїни, об’єднати її розірвані частини й відновити самостійність держави. На обох берегах Дніпра частіше всього П. Дорошенко зустрічав підтримку більшості населення. Однак сильні держави того часу – Московія та Річ Посполита – змагаючись між собою, намагалися завоювати козацьку Україну, а в 1667 р. поділили її між собою. Мета роботи. На основі проаналізованого комплексу джерел та літератури з’ясувати польський аспект зовнішньої політики П. Дорошенка, а також визначальні фактори, які вплинули на розвиток українсько-польських відносин.
