Abstract:
Проблема прецедентності останнім часом стала однією з центральних як для лінгвістики, так і для літературознавства, оскільки вона пов’язана з соціально-естетичним буттям мови і тексту, а отже з філософією, культурологією, соціолінгвістикою, із функціонуванням у суспільстві основоположних тем і проблем людського існування. Тому дана проблема викликає незаперечний інтерес у вчених і, зокрема, визначає актуальність нашої бакалаврської роботи. Особливе значення проблема прецедентності має для розвитку жанру антиутопії, або негативної утопії. У ХХ ст. цей жанр набув виняткового поширення, що було викликано соціально-історичними катаклізмами новітньої доби (війни, революції, поширення тоталітаризму). Визнаючи домінування антиутопії в літературі ХХ ст., дослідники водночас вказують на її сутнісний зв’язок із утопією – літературною формою, на перший погляд, протилежною щодо антиутопії, однак насправді генетично дуже близькою до неї. Мета роботи – виявити в історії світової літератури найбільш значущі літературно-художні тексти, що впливнули на розвиток антиутопії в літературі ХХ ст . і виступили для цього жанру прецедентними текстами.
