Abstract:
Соціально-педагогічна цінність і новизна спадщини В.О. Сухомлинського визначаються у контексті історичної епохи, внеску у розвиток педагогіки, створення єдиної виховної системи. Виховна система педагога по своїй суті і змісту, формі і методам виховного впливу вийшла за межі однієї конкретної виховної інституції і її доцільно кваліфікувати як таку, що має соціально-педагогічний характер. В межах даної системи здійснювалась цілеспрямована та специфічна соціально-педагогічна робота як із кожною конкретною дитиною, її сім’єю, громадою, так і соціумом в цілому. Спадщина В. Сухомлинського розглядалася у контексті різних наукових проблем: взаємодії людини і соціуму, виховної системи, виховання особистості, її соціалізації, духовних домінант, гуманістичної педагогіки і виховання гуманістичних цінностей, формування світогляду, осмислення механізму використання різних виховних середовищ, батьківської педагогіки, взаємодії сім’ї та школи, проблем колективу і особистості, виховання школяра, громадянського і патріотичного виховання, самовиховання школярів, природодповідності, позакласної навчально-виховної діяльності, творчого використання у зарубіжжі та ін. Однак, попри змістовність попереднього аналізу і наукову значущість отриманих результатів, ще спостерігається недостатність соціально-педагогічного аналізу спадщини В. Сухомлинського, оскільки середовище розглядалося лише на рівні дії його окремих елементів, й поза увагою дослідників залишилися соціально-педагогічні засади формування цілісного виховного середовища дитини. Об'єкт дослідження – формування цілісного виховного середовища дитини. Предмет дослідження – соціально-педагогічні засади і особливості формування цілісного виховного середовища дитини у педагогічній спадщині В. Сухомлинського. Мета роботи – полягає у визначенні та обґрунтуванні соціально-педагогічних засад формування цілісного виховного середовища дитини у педагогічній спадщині В. Сухомлинського.
