Стаття присвячена з’ясуванню особливостей художньої трансформації образу Понтія Пілата в оповіданні Варлама Шаламова «Прокуратор Іудеї». Стверджується, що євангельські та літературні асоціації автора виводять зображення на рівень символічних узагальнень, дають ключ до трактування авторської моральної позиції. Паралель з Пілатом вказує на авторську оцінку безпам’ятства Кубанцева і багатьох подібних йому людей, як морального злочину, вартого найсуворішого суду, – злочину, який повторюється в різні історичні епохи у вигляді зради і Пілатової практики «вмивання рук».
The article deals with the problem of the fictional transformation of the Pontius Pilate’s character in Varlam Shalamov’s story «The Procurator of Judea». It is claimed that the evangelical and literary associations of the author bring the images to the level of symbolic generalizations, and give the key to the interpretation of the author’s moral position. The parallel with Pilate points to the author’s appreciation of Kubantsev’s forgetfulness and other people’s forgetfulness as a moral crime worthy of the harshest court, a crime that is repeated in various historical eras in the form of treason and Pilate’s practice of «washing his hands».
