Аннотации:
Література про кібуци – це частина ізраїльської літератури, про яку пишуть у більшості ізраїльські літературознавці. Невелика кількість зарубіжних дослідників звертаються до цього феномену або як до свідоцтва кібуціанського руху, або як до аналогу селянської літератури, яка існувала в Радянському Союзі. Об’єктом їх дослідження часто стають твори періоду існування ішува (додержавний період) і періоду літератури покоління Пальмаха. (В ізраїльському літературознавстві літературний процес розглядають як зміну поколінь письменників). Об’єднані пафосом колективізму і рівності, вони відповідали традиційним уявленням про кібуціанський рух, учасники якого одержимі соціалістичним ідеалом та єдиною метою: працювати на святій землі та жити разом.
