Abstract:
Мета дослідження. Описати об’єктивні та суб’єктивні чинники мовної семантичної інтерпретації мисленнєвого змісту градації (психологічний і лінгвістичний аспекти в семантиці градації). Методики дослідження. У статті описано підстави виокремлення в українській мові функційно-семантичної категорії градації, яка має вияв в одиницях різних рівнів. У межах цих понять доведено лінгвокогнітивний характер дослідження, оскільки одним із завдань роботи є встановлення ментально-антропоцентричних та психолінгвістичних чинників появи градаційних висловлень в українській мові, які демонструють єдність лінгвістики і психології, мови і мислення. Методика полягала у порівнянні матеріалів різного ступеня градації, проведенні гіпотетичного моделювання градаційної шкали на основі функціонування вербальних маркерів градації, визначенні психолінгвістичних підстав для функціювання градації в індивідуальній картині світу. Взаємодія об’єктивного (концептуальний світ градуйованого О) та суб’єктивного (емоційна й інтелектуальна сфера градатора S) світів створює градаційний фрагмент у мові, його орієнтацію щодо градаційного виміру (О – об’єкт, S – суб’єкт градації). Результати. Дослідження мотивації, семантичної акцентуації та характеру комунікантів, тобто внутрішнього світу мовця і слухача, автора тексту і читача дозволило кодувати та декодувати інформацію, подану в тексті. Для декодування нами ідентифіковано одиниці градації та експліковано їх на рівні речення (тексту), виділено прагматичні структури з надмірною інформацією. Таким чином, частково розв’язана проблема певних стереотипів як норми сприйняття довкілля, відхилення від норми та розширено можливості реконструкції якісної характеристики мовної картини світу. Висновки. Вибір форми вербального втілення категорії градації здійснюється автором комунікативного акту, підпорядковується певним психологічним закономірностям, загальним для людської мови, але ментально-індивідуальним щодо особистості комуніканта та індивідуальної мовної картини світу.
