An accentuated personality’s traits as a factor of conflict management styles at women students (a Ukrainian sample)

Abstract

The article purpose is to present and discuss the results of the empirical study on the frequency, structure of women students’ accentuated traits and such traits influence on their conflict management styles. The study was conducted with 104 undergraduate women students aged of 21-23 years from March 2019 to May 2019. Schmieschek Questionnaire and Thomas-Kilmann Conflict Mode Instrument were used. The article present contradictory facts confirming and, at the same time, denying the significant differences in accentuated traits characteristic for women students in Ukraine and in the Russian Federation. So, it confirms the necessity to diagnose accentuated traits for every new sample with certain age, gender, political, socio-economic, socio-psychological and others peculiarities. Seven out of ten accentuated traits (hyperthymia, rigidity, emotiveness, pedantry, anxiety, cyclothymia, excitation) influence to a some degree on women students’ conflict management styles, besides of others factors. Hyperthymia, rigidity and emotiveness influence the most strongly. Pedantry, anxiety, cyclothymia, excitation have moderate influence. Demonstrativeness, dysthymia, exaltation do not influence considerably. Rigidity, emotiveness, pedantry, and anxiety support some conflict management styles. Hyperthymia, cyclothymia, excitation make a barrier for certain styles. Four types of connections between women students’ accentuated traits and their conflict management styles were formed. These are strong attractive (rigidity and competing, emotiveness and accommodating) and strong blocking (excitation and accommodating, demonstrativeness and avoiding), moderate attractive (anxiety and competing, pedantry and competing, dysthymia and avoiding) and moderate blocking (hyperthymia and avoiding, cyclothymia and accommodating) types.

У статті розглянуто та проаналізовано результати емпіричного дослідження частоти, структури та впливу особистісних акцентуацій на стиль конфліктної поведінки студенток. Дослідження було проведено серед 104 студенток віком 21-23 років у період з березня 2019 року по травень 2019 року у двох університетах України. В якості методичного інструментарію були використані опитувальник діагностики типу акцентуації особистості К.Леонгарда-Г.Шмішека та опитувальник діагностики стилів конфліктної поведінки К. Томаса-Р.Кілмена. Виявлено суперечливі факти, як на підтвердження, так і на спростування ідеї К. Леонгарда про мінливість частоти особистісних акцентуацій серед досліджуваних залежно від їх національних особливостей та "життєвих обставин". Проведене порівняння отриманих нами результатів з даними трьох раніше проведених різними дослідниками зрізів засвідчило, що немає суттєвих відмінностей у показниках рівнів особистісних акцентуацій у студенток в Україні та у Російській Федерації в одному випадку. Проте такі відмінності зафіксовано в іншому випадку. Проведене порівняння підтверджує думку про помітну мінливість рівнів особистісних акцентуацій та необхідність їх діагностики для кожної окремої вибірки з певними віковими, статевими, політичними, соціальноекономічними, соціально-психологічними та іншими особливостями. Для виявлення звʼязків між шкалами особистісних акцентуацій (SQ) та шкалами стилів поведінки у конфлікті (ТKCMI) розраховувались коефіцієнти рангової кореляції Спірмена як у загальній вибірці студенток, так і у підвибірці, що складалася лише з акцентуйованих особистостей. Було встановлено п'ять значущих кореляцій у загальній вибірці. Серед них - три кореляційні звʼязки були позитивними (ригідність і суперництво, емотивність і пристосування, дистимія і уникнення) та два - негативними (гіпертимія і уникнення, демонстративність і уникнення). У підвибірці студенток з акцентуйованими рисами особистості було виявлено сім значущих кореляцій. Кількість та значущість коефіцієнтів кореляції в підвибірці були вищими, ніж у загальній вибірці студенток. Отже, вищий рівень акцентуйованих рис студенток сильніше впливає на стиль їх конфліктної поведінки. Аналіз рівня значущості коефіцієнтів кореляції у підвибірці студенток дозволяє оцінити силу дії акцентуйованих рис. Щодо цього показника слід зробити висновок, що сім з десяти акцентуйованих рис (гіпертимія, ригідність, емотивність, педантичність, тривожність, циклотимія, збудливість) менше чи більше впливають на стиль конфліктної поведінки студенток. Кожна акцентуйована риса по-своєму впливає на стиль конфліктної поведінки студенток. Найбільшим впливом відзначаються такі риси акцентуацій, як гіпертимія, ригідність та емотивність. Педантичність, тривожність, циклотимія, збудливість спричиняють помірну дію. Демонстративність, дистимія, екзальтованість суттєво не впливають. Риси акцентуацій (ригідність, емотивність, педантичність, тривожність), що повʼязані зі стилями конфліктної поведінки позитивними кореляціями, сприяють їх вибору при побудові студентками своєї поведінки. Риси акцентуацій (гіпертимія, циклотимія, збудливість), що повʼязані зі стилями конфліктної поведінки негативними кореляціями, - навпаки - перешкоджають вибору відповідних тилів. Натомість демонстративні, дистимічні, екзальтовані студентки будують конфліктну поведінку практично незалежно від впливу акцентуації. Проведений аналіз кореляцій виявив чотири типи зв’язків між рисами акцентуацій студенток та їхнім стилем управління конфліктами. Це сильні стимулюючі (ригідність і суперництво, емотивність і пристосування) та сильні блокуючі типи зв’язків (збудливість і пристосування, демонстративність і уникнення), помірні стимулюючі (тривожність і суперництво, педантичність і суперництво, дистимія і уникнення) та помірні блокуючі типів зв’язків (гіпертимія і уникнення, циклотимія і пристосування). Подальше вивчення цього питання могло б доповнити психологічний портрет акцентуйованої особистості даними щодо типової структури й проявів її конфліктності. Ці знання відкривають шлях для діяльності як психіатра, так і психолога, спрямованої на індивідуалізацію корекції акцентуйованих рис, що покликана поліпшити соціальну адаптацію особистості.