Антиципація як універсальний феномен психологічної активності дитини у спілкуванні з оточенням

Abstract

У статті представлено теоретичний аналіз взаємозв’язків інтегративного поняття «антиципація» з комунікативно-мовленнєвим розвитком дитини дошкільного віку. Антиципація розглядається як підґрунтя для оцінки успішності дитини в організації комунікативної діяльності з оточенням. Вимоги до особистісної активності в умовах зміни соціальної ситуації розвитку при переході від дошкільної до початкової освіти, поява нових ситуацій спілкування з дітьми, що мають специфічні освітні потреби в інклюзивних групах, збільшення полікультурних зв’язків дитини з оточенням потребують більш активного врахування творчих проявів взаємодії дитини з оточенням, якими виступають форми передбачення майбутнього результату взаємодії. Завдяки статусу та важливості спілкування дитини з оточенням феномен антиципації набуває системотворчих функцій в особистісному розвитку дитини, виступає системоутворювальним чинником особистісного зростання.

The article presents a theoretical analysis of the interconnections of the integrative concept of "anticipation" with speech communication development of a child in preschool age. Anticipation is considered as the basis for assessing the child's progress in communicative activities with the environment. The phenomenon of anticipation makes it possible to emphasize that it is precisely because of the ability of a person to prognostication, predict and project a person's activity and becomes the subject of his own life, which in his higher forms acquires the level of life-creation. The theoretical and experimental search of the psychological regularities of a person's individual growth of a child of five or seven years in interaction with the environment through the prism of anticipation can reveal the specificity and meaningful filling of value landmarks. Requirements for personal activity in the conditions of changing social situation of development in the transition from preschool to primary education, the emergence of new situations of communication with children who have specific educational needs in inclusive groups, the increase in multicultural relations of the child with the environment require more active consideration of creative manifestations of child interaction with the environment, which forms the foresight of the future result of interaction. Due to the status and importance of communicating the child with the environment, the phenomenon of anticipation acquires system-creative functions in the child's identity development, acts as a system of the formative factor of personal growth.