Короткий опис(реферат):
Саме в добу модернізму на літературній сцені з’являється яскрава постать Генрі Міллера. У світовій літературі важко віднайти автора, життя і творчість якого оцінювалися настільки категорично двоїсто. Його називали генієм і збоченцем, бунтівником і егоїстом, пророком і маніяком. Його книги долають всі можливі суспільні й літературні табу. Однак Міллер став відомим не лише як письменник-провокатор і борець із традиційною святенницькою мораллю, а як видатний митець-новатор, що суттєво вплинув на формування нової поетико-стильової парадигми в літературі новітньої доби. У сучасному літературознавстві його вважають винахідником жанру напівавтобіографічного роману, що поєднував ґрунтований на справжній біографії автора сюжет із елементами соціальної критики, філософськими роздумами, потоком свідомості, відвертим зображенням сексуального життя та сюрреалістичними вільними асоціаціями. Метою нашого дослідження є виявлення концептуальних параметрів художньо-філософської системи Генрі Міллера та її віддзеркалення в особливостях жанрово-композиційої, часо-просторової, образно-стильової організації його прози.