Abstract:
В наш час на планеті як і раніше існують режими, які є потенційними агресорами, і ставлення до їхньої політики є постійним предметом розгляду Ради Безпеки ООН. На порядку денному з моменту закінчення Другої світової війни і аж до теперішнього часу як і раніше стоїть питання про те, як будувати політику відносно вогнищ напруженості, чи варто їх «задобрювати» і які повинні бути межі подібного умиротворення. Протягом повоєнного періоду ці проблеми вирішувалися по-різному, але дискусії на тему доцільності політики умиротворення як в попередні десятиліття, так і сьогодні неодмінно супроводжують процес розв’язання конфліктних ситуацій на міжнародній арені.Мета роботи полягає в тому, щоб на основі значного кола джерел та наявної літератури охарактеризувати міжнародну політику, дипломатичну боротьбу і компроміси великих держав світу в ході проведення Паризької мирної конференції 1919-1920 рр.
