Abstract:
У час, коли відбувається переоцінка моральних, етичних цінностей, відроджується національна самосвідомість народу, стає зрозумілим підвищений інтерес до народної культури, зокрема її суттєвої складової – фразеології, чільне місце для якої відведено в сучасній культурній традиції. Активізація досліджень на базі структурно-семантичного моделювання з метою виявлення типологічного в цій сфері, необхідність опрацювання структури ідеографічної класифікації фразеологічної системи мови вимагають осмислення з цих позицій невід’ємної частини фразеології – стійких народних порівнянь. При осмисленні еволюції стійких народних порівнянь склалася думка про те, що засади формування української компаративної фразеології найефективніше досліджувати з урахуванням особливостей семантики у межах стійких народних порівнянь. Звідси постає мета роботи: з’ясувати семантичні й структурні засади формування стійких народних порівнянь, здійснити науково-лінгвістичний опис варіантних процесів і дослідити роль образних стійких народних порівнянь у створенні стереотипних образів-характеристик антропонімів.
