Літературно-критична діяльність Михайлини Коцюбинської

Abstract

Коло наукових зацікавлень дослідниці останнього періоду творчості становить художньо-документальна проза шістдесятницької доби – мемуари, щоденники, епістолярій. У такій праці авторка віднаходила щасливу можливість зафіксувати найдрібніші деталі літературного процесу, що є надбанням історії. Творчість письменниці є зразком наукової сумлінності й сміливості дослідницької думки. Доробок письменниці став об’єктом низки наукових праць та статей. Серед відомих науковців, що досліджували та аналізували її критичний доробок варто назвати Є. Сверстюка («Незгасаючий обрій: Михайлина Коцюбинська «Мої обрії», «Дух і літера», «Приявність Михайлини Коцюбинської: Штрихи до портрету»), О. Логвиненка («Коли душа з душею розмовляє…»). Ґрунтовною є стаття доктора філософії Людмили Тарнашинської, яка розкриває життєвий і творчий шлях Михайлини Коцюбинської. Вдало апелює до духовного мікросвіту Михайлини Хомівни як до її дому, що творився упродовж десятиліть, Тамара Гундорова у передмові до двотомника праць «Мої обрії», яка має назву «Шістдесятництво: метафора, ім’я, дім». Окремі аспекти літературознавчої діяльності дослідниці висвітлені у дисертаційній роботі С. Бугай «Теоретико-критична творчість Михайлини Коцюбинської». Над дослідженням шевченкознавчого доробку М. Коцюбинської активно працює Ю. Степчук. Мета роботи полягає у характеристиці літературно-критичних студій Михайлини Коцюбинської, в аналізі літературно-критичної діяльності дослідниці, розкритті її ролі й місця в українському культурному процесі ХХ – поч. ХХІ ст.