Психологізм прози Івана Микитенка

Abstract

Творчість Івана Кіндратовича Микитенка припадає на початок ХХ століття, період складних процесів втрати Україною державності, агресивного встановлення радянської влади в складних соціально-політичних умовах. Проблема оновлення суспільства після громадянської та імперіалістичної війн гостро постає в літературі. Діти – фундамент нації, майбутнє, тому вивчення особливостей сприйняття ними світу, а саме в тяжких умовах безбатченства, є актуальним і сьогодні. Питання першооснов формування психіки ще зовсім маленької людини ставить у своїх творах І. Микитенко. Вони відіграють вирішальну роль у становленні самодостатньої особистості, яка повинна бути гідним представником сильної нації. Таким чином, метою роботи є з’ясування ролі психологізму у творенні образу «важких» дітей в повісті «Вуркагани» і романі «Ранок» І.Микитенка.