Особливості публіцистичного стилю українських текстів кінця ХХ – початку ХХІ ст.

Abstract

Лексико-семантичне поле тлумачиться в роботі як сукупність лексичних одиниць, об’єднаний спільністю змісту, що віддзеркалює поняттєву, предметну або функціональну необхідність позначуваних явищ. Публіцистичні тексти Є. Гуцала та П. Загребельного як узірці власне публіцистичного підстилю української літературної мови кінця ХХ - початку ХХІ століття, зі стилістичного та лексико-семантичного погляду не розглядалися, з чого і випливає актуальність дослідження. На сьогодні розвиток мовознавства характеризується інтенсивними пошуками визначення теоретичних основ дослідження лексико-семантичного рівня, установлення його системно-структурних відношень між ними, а також функціональних одиниць різної підпорядкованості. Системно-структурні особливості лексико-семантичного рівня виявляються по-різному. Найпомітнішими вони є у семантичних полях. Однією з характерних рис, яка визначає розвиток сучасних теорій значення, є розширення сфери, об’єкта і джерел семантичних досліджень, де у якості об’єкта аналізу виступає семантичне поле. Мета дослідження полягає в тому, щоб показати мовностилістичні засоби створення публіцистичного стилю Є. Гуцала та П. Загребельного, з’ясувати суть поняття «лексико-семантичне поле», визначення ментальних лексико-семантичних полів «Україна» та «українська ментальність».