Аннотации:
На порозі нового тисячоліття людство дедалі більше інкорпорується в урбаністичний простір. Міський спосіб життя поступово, але впевнено набирає стихійного характеру й відповідно трансформує мислення та екзистенцію сучасної людини. Саме тому ми спостерігаємо посилений інтерес до феномена міста як самодостатньої сутності. Воно наділяється певним трансцендентним змістом, спроби декодування якого неодмінно повертають до питання національної ментальності, де разом з усіма уявленнями про речі ховається коріння й естетики образу міста. Актуальність теми і зумовлена необхідністю вивчення урбаністичної прози та мовних засобів створення образу міста / села, також зумовлена потребою систематизації лексичних і граматичних засобів вираження психолінгвістичних досліджень села / міста в українській мові. Дослідження відповідає сформованим сучасним категорійним підходам до вивчення мовних явищ, оскільки поєднує параметри як традиційної, так і нової лінгвістичної парадигми. Основною метою роботи є визначення ускладнених речень та понять теми / реми, що вживаються в урбаністичній прозі А. Дімарова.
