Експресеми в українській прозі

Abstract

Обрана проблематика в лінгвістиці на сьогодні є ще досить недостатньо дослідженим явищем, і гендерні ознаки мовної картини світу не завжди є очевидними, проте перехід мовознавства до нової наукової парадигми, для якої визначальним є людський чинник і особистість мовця як такого, зобов'язує мовознавців розширювати свої погляди на поліфункційність засобів мови у світлі гендерного феномена. Актуальність роботи зумовлюється загальною спрямованістю сучасної лінгвістики на інтеграцію лінгвокультурологічного підходу, необхідністю більш детального та глибокого опису гендерно маркованої лексики, яка є унікальним фрагментом мовної картини світу в плані семантичного наповнення та культурологічного значення. Мета магістерського дослідження полягає у тому щоб показати опис ґендерно маркованої лексики як певного соціолекта , який є якоюсь мірою ознакою протесту – бажання розірвати зв'язки з традицією і, таким чином, виразити своє нове світосприйняття, яке проявляється у мовних засобах прозового доробку сучасних прозаїків.