Моральний стоїцизм Володимира Підпалого: мемуарна версія

Abstract

У статті на матеріалі збірки спогадів про В. Підпалого „Пішов у дорогу – за ластівками” виявляються ознаки філософії стоїцизму в житті і творчості письменника. Естетика цього явища витлумачується як моральний стоїцизм і оприявнюється крізь призму бачення авторів спогадів: розкривається намагання поета жити згідно з християнськими духовними заповідями, у цілковитій злагоді з собою, довкіллям, постійно шукаючи шляхів повноцінної реалізації особистості, відкидаючи тиск та нівеляцію індивідуальних та особистісних начал. В. Підпалий постає стійкою натурою, великим життєлюбом, палким патріотом і беззастережним гуманістом. Автори спогадів підкреслюють внутрішню інтенцію письменника до доброчинності, жертовності заради підтримки принципових життєвих істин, що є для нього моральним обов’язком і зближує із доктринами філософів-стоїків.

The present article discovers features of stoicism philosophy in the life and creative work of V. Pidpalyi on the material of memoir collection about the writer „He Went the Way – Following the Swallows” („Pishov u Dorogu – Za Lastivkamy”). The aesthetics of this phenomenon is interpreted as moral stoicism and is presented by the authors of reminiscences: it is revealed that the poet strives to live according to clerical Christian commandments, in the entire harmony with himself, environment, the author searches for the ways of valuable realization of personality, rejects pressure and grading its individual and personal principles. The recollections of the people, Volodymyr Pidpalyi associated with, is a unique opportunity to integrally focus diverse biographical material about him that enables to make a scheme by which the chronology of his life and stages of his creative way are distinctly observed. V. Pidpalyi arises as a stable character, versatile personality, great life-lover, passionate patriot and unrestricted humanist. Through a prism of reminiscences the poet is perceived as the one who is in usual harmony with himself. In many everyday situations he is unable to influence the society circumstances, but he is able to appear higher, with unconquerable desire to create charity and to live according to kindness which is his moral duty and connects him with the aesthetics of stoicism philosophers.

В статье на материале сборника воспоминаний о В. Пидпалом „Ушел в дорогу – за ласточками” высвечиваются черты философии стоицизма в жизни и творчестве писателя. Эстетика этого явления объясняется как моральный стоицизм и подается сквозь видение авторов воспоминаний: раскрывается стремление поэта жить в соответствии с христианскими духовными заповедями, в полной гармонии с самим собой, окружением, пребывая в постоянном поиске путей полноценной реализации личности, отражая давление и нивеляцию индивидуальных и личностных начал. Авторы воспоминаний подчеркивают внутреннюю интенцию писателя к добротворчеству, жертвенности ради поддержания жизненных истин, что есть для него моральной объязанностью и сближает с доктринами философов-стоиков.