Abstract:
У даній темі важливим є розгляд окремих історичних постатей які внесли свій вклад до розвитку іконопису, а також дослідників іконопису. Інтерес до культури та іконопису старообрядців, що виник в другій половині XIX ст., іконопис липован зацікавив фахівців порівняно недавно. Перші публікації, присвячені цьому явищу, з'являються в 1980-ті рр., на хвилі наростаючого інтересу до так званої «пізньої» ікони. На даний момент, дослідженням іконопису старообрядців-липован займається одеський фахівець Ю. Горбунов роботи вченого носять в основному історико-культурологічний характер, зачіпають, в тому числі, і сюжетний репертуар липованських майстрів. Також липованські ікони публікувалися в ряді наукових і науково-популярних видань України та Росії. Ікони, написані в другій половині XVII – наприкінці XIX ст., дуже важко прив'язати до певного центру. В іконописі панував еклектизм. Старообрядницький іконопис XVII-XIX ст., зовсім недавно став привертати увагу музейників і колекціонерів. Будучи насамперед предметом культу, пізня ікони не сприймалася в якості потенційного експоната художнього музею. Мета дослідження: проаналізувати ґенезу іконопису на теренах України, дослідити іконографію образу «Святий Миколай» з общини старообрядців-липован с. Білоусівка.
