Abstract:
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковане вирішення даної проблеми, формуванню ціннісного ставлення до природи, як певного рівня еколого-естетичної культури особистості, в першу чергу, сприяє цілеспрямоване, систематичне, особистісно зорієнтоване виховання. Його основою є синтез екології та естетики. значення цього полягає в тому, що особистість пізнає природу, взаємозв’язки в ній через опанування естетичних еталонів, які вважаються загальними законами краси: закону гармонії, закону пропорційності та ритму й закону міри (В. Корнієнко). Метою еколого-естетичного виховання є формування «творчого типу екологічної свідомості», який відрізняється насамперед здатністю розуміти красу природи та виражати своє ставлення до неї в художньо-творчій діяльності. Об'єкт дослідження – процес формування естетичного ставлення до природи дітей старшого дошкільного віку. Предмет дослідження – педагогічні умови використання образотворчого мистецтва, як засобу формування естетичного ставлення до природи старших дошкільників. Мета дослідження. Теоретично обґрунтувати та практично перевірити необхідність використання засобів образотворчого мистецтва спрямованих на формування естетичного ставлення до природи старших дошкільників.
