Abstract:
У колекціях багатьох музеїв, розташованих на території України знаходяться твори станкового олійного живопису, написані на дерев’яних основах. Це, як правило, роботи західноєвропейських майстрів або роботи українських майстрів раннього та нового часу. Такі картини є значущими пам’ятками культурної спадщини, збереження яких є першочерговим завданням для всього музейного та наукового співтовариства. Однак їх збереження буває незадовільним внаслідок процесів природного старіння творів, несприятливих умов зберігання або механічних пошкоджень, також до руйнування картин на дерев’яних основах призводять наслідки ранніх «лікувань» і непрофесійних реставраційних втручань. При проведенні реставраційних процесів з творами на дерев’яній основі дуже важливо враховувати їх технологічні особливості, оскільки недотримання певних закономірностей тільки погіршує стан збереження основи, грунту і фарбового шару картини. У зв’язку зі складністю і трудомісткістю технічної реставрації картин на дерев’яних основах, музейним зберігачам і реставраторам досить часто доводиться зустрічатися з розломами та розколами дерев’яних панелей. Мета дослідження – дослідити та проаналізувати різні методи з’єднання компонентів дерев’яної основи у процесі реставрації ікони.
