Abstract:
Збільшення кількості дітей зі складними порушеннями психофізичного розвитку від народження, які призводять до тяжких порушень мовлення, обумовлює необхідність реалізації комплексного підходу до взаємодії спеціалістів щодо організації психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами [12]. Актуальною є реалізація тісної взаємодії логопедів із неврологами, нейропсихологами, психофізіологами та дитячими психіатрами як для вдосконалення своєчасної діагностики тяжких порушень мовлення, так і з метою розробки корекційних заходів. Порушення мовлення у тій чи іншій мірі негативно впливають на весь психічний розвиток дитини, її діяльність, поведінку. Обмеженість у мовленнєвому спілкуванні негативно відображається на формуванні особистості дитини, може викликати психічне нашарування, певні особливості емоційно-вольової сфери, сприяти розвитку негативних якостей характеру. Таким чином, прослідковується тісна взаємозалежність між мовленнєвим та психічним розвитком. Мета дослідження полягає у створені моделі взаємодії спеціалістів у процесі корекційної роботи з дітьми дошкільного віку з ТПМ.
