Abstract:
Діти з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення – найпоширеніша категорія дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку. Основна причина – недоліки у розвитку процесів звукового аналізу та синтезу, фонетичного сприймання та памяті. Звуковий аналіз базується на чітких, стійких і диференційованих уявленнях про звуковий склад слова. Процес оволодіння звуковим складом слова, у свою чергу, тісно пов’язаний з формуванням слухомовленнєворухової взаємодії, що виражається у правильній артикуляції звуків і їх тонкій диференціації на слух. Недоліки вимови є часто індикатором недостатньої готовності до засвоєння звукобуквеного аналізу. Мета дослідження – на основі аналізу літературних джерел провести обстеження фонетико-фонематичних процесів у старших дошкільників з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення щоб обґрунтувати методику корекційно-розвивальної роботи з формування звукового аналізу та синтезу.
