Порівняльна характеристика пам’яток чорноліської та ранньогальштатської культур

Abstract

Специфіка терміну «гальштатизація» визначається тим, що він відображає активні взаємозв’язки між автохтонними культурами Дністро-Серетського межиріччя та культурними утвореннями, що сформувалися у лоні Балкано-Дунайського культурногенетичного центру. Також використаний термін є підтвердженням активізації міграційних хвиль із Середнього Подунав’я в період пізньої бронзи – початку раннього залізного віку. Примітно, що гальштатська матеріальна культура, і в тому числі кераміка була еталонною не лише у Карпато-Дунайському регіоні. Орнаментальні мотиви і морфологія гальштатського посуду вдало поєднувалися із місцевими традиціями керамічного виробництва. Такий синтез можна простежити на прикладі культур Ґава-Голігради, Кишинів-Корлатень, Козія-Сахарна. Остання ж у свою чергу чинила значний вплив на чорноліську культуру, переважно пізнього етапу розвитку. Актуальність теми обумовлюється тим, що багато аспектів, які пов’язані із дослідженням гальштатських культур, їх міжкультурними контактами потребують ґрунтовного аналізу і уточнень. На наше глибоке переконання, на сьогодні актуальною і необхідною є розробка критеріїв розвитку вказаних культур, яка дозволить виділити їх ідентифікуючі ознаки, тобто хронологію, ареал поширення, витоки та інші. Базові критерії розвитку мають ґрунтуватися не на гіпотезах дослідників, а на об’єктивному аналізі матеріальної культури. Хронологічні межі більшості гальштатських культур є нестійкими, тобто не мають належної аргументації. Мета роботи полягає у тому, щоб на основі виявлених археологічними експедиціями матеріалів та ґрунтовних публікацій сформувати цілісну картину еволюції ранньогальштатських культур, піддаючи сумніву систему історико-культурних інтерпретацій, введену у науковий обіг попередніми дослідниками.