Аннотации:
Визначальну роль у підтриманні стабільності біосфери відіграють ліси завдяки збереженню біорізноманіття та глобальному впливу на клімат планети. Ліси виконують важливу функцію і на регіональному та місцевому рівнях – як ключові стабілізуючі елементи ландшафтів. У лісогосподарській практиці тривалий період ігнорувалося багатогранне значення лісів. Під впливом парадигми одержання максимального прибутку не припинялася трансформація лісів у сільськогосподарські угіддя, на місці корінних твердолистяних порід створювалися монокультури смереки, тополі та інших деревних порід. Ця масштабна трансформація корінних мішаних лісів у монодомінантні культури спричинила не тільки зниження захисної функції лісових екосистем, але й збіднення біологічного, фітоценотичного та ландшафтного різноманіття. Оцінюючи такі зміни, лісівники у багатьох країнах обґрунтували потребу вести лісове господарство за прикладом розвитку і функціонування природних лісових фітоценозів. В Україні розроблено засади наближеного до природи лісівництва, які враховують сучасний стан лісів, потребу розв’язання комплексу екологічних, економічних і соціальних проблем, завдання збереження, охорони і відтворення лісів. Реформування та розвиток лісового господарства держави розпочато на принципах невиснажливого лісокористування, екосистемного підходу до запровадження збалансованого і комплексного багатоцільового використання лісових ресурсів і корисних властивостей лісу. Особливо важливим і необхідним є запровадження цих принципів у гірських лісах Українських Карпат, які істотно впливають на гідрологічний і кліматичний режими у басейнах Балтійського і Чорного морів. Однак їх реалізація ускладнюється масштабними кількісними і якісними змінами, які, починаючи з 40-50-х років минулого століття, сталися в лісовому покриві Карпат і негативно проявляються як на продуктивності і стійкості лісостанів, так і на їх середовище стабілізуючій ролі. Мета роботи: аналіз і екологічна оцінка технології лісозаготівлі у гірських лісах українських Карпат.
