Функціонально-стилістичний підхід до вивчення граматики як запорука розвитку мовленнєвих умінь учнів початкових класів

Abstract

У статті проаналізовано зміст функціонально-стилістичного підходу до вивчення граматики в початковій школі; важливі напрями реалізації завдань мовно-граматичної й мовленнєвої освіти учнів молодшого шкільного віку; суть методичного підходу до мовної освіти молодших школярів та їхнього мовленнєвого розвитку. Проаналізовано останні дослідження й публікації щодо функціонально-стилістичного підходу до навчання мови, визначено мету та завдання статті, методи дослідження. У статті окреслено низку питань, присвячених висвітленню в сучасній лінгводидактичній літературі стану дослідження проблеми розвитку мовленнєвих умінь молодших школярів, що дає підстави створювати відповідну систему розвитку мовлення, удосконалювати способи й засоби навчання. Підґрунтям вивчення мовних явищ у системі комунікативного розвитку молодших школярів можуть бути компетентнісний, комунікативно-діяльнісний і функціонально-стилістичний підходи. Основна увага зосереджена на функціонально-стилістичному аспекті, в основі якого лежить принцип цілісного вивчення мови й мовлення. Суть функціонально-стилістичного аспекту вивчення української мови ґрунтується на взаємозв'язках функціональної стилістики з іншими розділами курсу: фонетикою, лексикою, граматикою. У функціональній стилістиці, як відомо, досліджуються мовні явища з боку їхнього функціонування, вона відрізняється від граматики тим, що розглядаються виражальні можливості мови. У статті також описано комунікативний підхід до навчання української мови як складного багатопланового процесу, визначено його сутність та зміст. Для засвоєння мовних знань у функціональному аспекті, для усвідомлення учнями функцій граматичних форм і категорій, їхніх комунікативних можливостей у рамках методу спостережень над мовним матеріалом подано мовні вправи аналітичного характеру, які пропонуємо використовувати в початковій школі. Зроблено висновки та описано можливі перспективи подальших досліджень у зазначеному напрямі.

In the article, the content of the functional-and-stylistic approach to teaching grammar in primary schoolis analyzed; important directions in the implementation ofthe tasks of language, grammar and speech education of primary schoolchildren are considered; the essence of the methodical approach to language education of primary schoolchildren and their speech development is addressed. The latest research and publications on the functional-and-stylistic approach to language learning are analyzed, the purpose and objectives of the article and the research methods are determined. In the methodological literature, a greatdeal of attention is paid to this issue,thus giving grounds to create an appropriate system of speech development, improve methods and means of teaching. Competence, communicative-and-activity and functional-stylistic approaches can be the basis for speech and language phenomena in the system of communicative development of junior schoolchildren. The main focus is on the functional and stylistic aspect, which is based on the principle of holistic approach to speech and language acquisition. The essence of the functional and stylistic aspect of learning the Ukrainian language is based on the relationship of functional stylistics with other sections of the course: phonetics, vocabulary, grammar. In functional stylistics, linguistic phenomena are studied from the point of view of their functioning and the expressive possibilities of language distinguish them from grammar. In the article, the communicative approach to learning the Ukrainian language as a complex multifaceted process is described and its essence and content is defined. For the acquisition of language in the functional aspect, for students to understand the functions of grammatical forms and categories and the communicative potential thereof within the framework of the method of linguistic material observation, language exercises of analytical nature are presented.They can be used in primary school. Conclusion are made, possible prospects for further research in this direction are described.