dc.contributor.author |
Вонсович, Сергій Геннадійович |
|
dc.date.accessioned |
2022-06-23T08:52:28Z |
|
dc.date.available |
2022-06-23T08:52:28Z |
|
dc.date.issued |
2021 |
|
dc.identifier.citation |
Вонсович С.Г. Ремінісценції теорії революції у ретроспективно-політологічному дискурсі / С.Г. Вонсович // Регіональні студії. – Ужгород, Видавничий дім «Гельветика». Вип. 27. – 2021. – С.111-115. |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
2663-6107 |
|
dc.identifier.issn |
2663-6115 |
|
dc.identifier.uri |
http://elar.kpnu.edu.ua:8081/xmlui/handle/123456789/6365 |
|
dc.identifier.uri |
https://doi.org/10.32782/2663-6170/2021.27.18 |
|
dc.description.abstract |
Статтю присвячено аналізу окремих концепцій та теоретико-методологічних аспектів вивчення теорії революції у ретроспективно-політологічному дискурсі. Визначено етапи генезису теорії революції, розкрито їх зміст та з’ясовані особливості зазначених концепцій. Обґрунтовано, що перше покоління дослідників розглядали революції як переломні точки в історії, однак природні теорії революцій не змогли пояснити причини революційних процесів та визначити умови їх успішності. Розкрито зміст і значення теоретичних положень ціннісного консенсусу, акторно-орієнтованих теорій, структурних теорій революції, інтегративних та агрегативно-психологічних теорій та структурної теорії революції у формуванні загаль- ного ландшафту теоретико-методологічної бази. Доведено, що у теорії революції ХХ ст. вагому роль відіграє аналіз структурних причин революцій, насамперед для спільнот, які перебувають у схожих умовах розвитку та/або визна- чаються культурно-історичними особливостями. З’ясовані та визначені тенденції, які вийшли на перший план або суттєво проявили себе саме у ХХ ст. і вплинули на формування концепцій та понятійного апарату теорії революції. «Аналоги революції» розглядаються як політичні та соціальні перевороти, що мають на меті зміну / заміну політич- ного режиму й здійснення глибоких перетворень у політико-соціальній структурі суспільства. Актуалізовано критерії «хвиль революцій» та визначено їх види. Конкретизовано, що «мотиваторами» появи революційних хвиль стають / можуть бути потужні світ-системні події або зміни, що мають культурно-ідеологічний аспект. При цьому та чи інша світ-системна подія (наприклад, світова війна, пандемія) разом із революціями містить потужний потік інших мно- жинних змін, за чого революційна хвиля стає лише частиною загального процесу змін. Ключові слова: теорія революції, хвилі революції, теорія політики, аналоги революції, світ-системні трансформації. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
The article deals with the analysis of some concepts, theoretical and methodological aspects of studying theory of revolution in retrospective political science discourse. The stages of the genesis of theory of revolution are determined, their content is revealed and the peculiarities of these concepts are clarified. It is grounded that the first generation of researchers considered revolutions as turning points in history, but natural theories of revolutions could not explain the causes of revolutionary processes and determine the conditions for their success. The content and significance of theoretical statements of value consensus, actororiented theories, structural theories of revolution, integrative and aggregative-psychological theories and structural theory of revolution in the development of general environment of the theoretical and methodological base are revealed. It is proved that in theory of revolution of the XXth century an important role is played by the analysis of the structural causes of revolutions, first of all, for communities being in similar conditions of development and/or are determined by cultural and historical features. The most important or significant trends that manifested themselves in the XXth century and influenced the development of concepts and conceptual apparatus of theory of revolution were clarified and identified. “Analogues of the revolution” with their peculiar features are viewed as political and social upheavals aimed at changing/ replacing the political regime and the implementation of profound changes in the political and social structure of society. The criteria of “waves of revolutions” have been modernised and given in accordance to their types. It is specified that the “motivators” of the appearance of revolutionary waves are/can be: the powerful world-system events or changes with a cultural and ideological aspect. In this case, one or another world-system event (for example, world war, pandemic) together with revolutions contains a powerful flow of other numerous changes, for which the revolutionary wave becomes only part in the general process of changes. Key words: theory of revolution, waves of revolution, political theory, analogues of revolution, world-system transformations. |
en |
dc.language.iso |
uk_UA |
uk_UA |
dc.publisher |
Видавничий дім "Гельветика" |
uk_UA |
dc.subject |
теорія революції |
uk_UA |
dc.subject |
хвилі революції |
uk_UA |
dc.subject |
теорія політики |
uk_UA |
dc.subject |
аналоги революції |
uk_UA |
dc.subject |
світ-системні трансформації |
uk_UA |
dc.subject |
theory of revolution |
en |
dc.subject |
waves of revolution |
en |
dc.subject |
political theory |
en |
dc.subject |
analogues of revolution |
en |
dc.subject |
world-system transformations |
en |
dc.title |
Ремінісценції теорії революції у ретроспективно-політологічному дискурсі |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Reminiscences of theory of revolution in retrospective political science discourse |
en |
dc.type |
Article |
en |
dc.format.pages |
111-115 |
|