Abstract:
Як свідчать дослідження, на момент вступу до закладу загальної середньої освіти близько 20% дітей мають різноманітні порушення мовленнєвого розвитку. Освітній процес цих дітей характеризується наявністю проблем під час оволодіння навчальним матеріалом через неповноцінне спілкування та недостатній словниковий запас, обмеження комунікації з ровесниками, що неминуче відображається на формуванні самосвідомості та самооцінки дитини. Мета роботи – на основі аналізу загальної і спеціальної психолого-педагогічної літератури теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність дослідження самооцінки у дітей дошкільного віку із тяжкими порушеннями мовлення і визначити рівень її сформованості.
