Аналіз витоків комунікативності особистості в наукових дослідженнях

Abstract

У статті представлено теоретичний аналіз витоків комунікативності особистості в наукових дослідженнях. У сучасних психічних дослідженнях комунікативний зріз представлено різнопланово від зоокомунікативних феноменів аж до духовної творчості й особливостей прояву любові між людьми, а логіко-генетичний ланцюжок розгортання людської комунікації, добре представлений у віковій психології, прослідковано від «комплексу пожвавлення» й ефектів аж до понять про «агресивну мотивацію» та її експресивні засоби, що характеризують дітей, і дорослих. Висвітлено комунікативність як каталізатор важливих психологічних новоутворень, що, починаючись як окремі соціально адекватні, рішення, розвиваються у «функціональні органи». Визначено, що суспільна форма існування «Я» вимагає прямої та зворотної комунікації, так кожному індивіду необхідно докласти власні цілеспрямовані зусилля для перетворення оточуючих у органи здійснення його природно необхідних функцій.

The article presents a theoretical analysis of the origins of human communication in scientific researches. In modern psychological studies, the communicative slice is represented in various ways: from zoommunicative phenomena down to spiritual creativity and peculiarities of love manifestation between people. The logical-genetic chain of human communication unfolding is well represented in age psychology, where it is traced from the "reactivation complex" and effects to the concepts of "aggressive motivation" and its expressive means, which characterize children and adults. The communicativeness, as a catalyst for important psychological neoplasm, which begins as separate socially adequate solution, then develops into "functional organs" is highlighted. It is determined, that the social form of “I” existence requires direct and feedback communication, so each individual needs to make his or her own purposeful efforts for transformation of the surrounding into the bodies of performing his naturally necessary functions. This is especially evident at an early age when the infant tries various means of communication to make the necessary contacts for him, not only crying, "humming", but also other gestures, including "reactivation complex", smile and other borrowings, which he or she acquired in communication with the closest adults. Such spontaneous learning happens quickly enough, and the learned actions can be modified and accompany a person throughout adulthood. They become a certain beginning of communicative attitude towards the people, which reflects the specific features of people’s social style of life. The analysis of psychological researches on the problem of communication proves that human relationships are not limited by the exchanging of activities and their products as well as the communicative nature of people is not reduced to the process of communication. It is established, that communication is not limited by verbal means of its identification. It has been found, that the origins of personal existence are directed to communicative way of human functioning, oriented to the needs to be in the society with its organization. It is substantiated, that communicative activity, like any human activity, is carried out in the unity of the physiological, mental and social levels.