У статті презентовано результати теоретико-експериментального дослідження ставлення студентів до дистанційного навчання в контексті забезпечення його психологічної комфортності. Проаналізовано сучасні підходи до розуміння феномену ставлення особистості як інтегрального системного утворення, яке спрямовує і визначає діяльність та поведінку. Теоретичний аналіз проблеми дозволив виокремити психологічні особливості та умови забезпечення ефективності дистанційного навчання. Закцентовано увагу на тому, що однією з вимог до організації дистанційного навчання є забезпечення психологічної комфортності освітнього середовища. Метою дослідження було з’ясування особливостей ставлення студентів до дистанційного навчання як показника забезпечення його психологічної комфортності та умови підвищення ефективності дистанційного навчання. В ході емпіричного дослідження використовувалися методи опитування, спостереження, контент-аналізу для аналізу висловлювань респондентів. На основі теоретичного аналізу психологічних особливостей дистанційного навчання було виділено одиниці аналізу (якісні та кількісні). Встановлено, що змістові особливості ставлення, виявляються з різними показниками частотності згадувань окремих категорій (тем) аналізу. Виявлено амбівалентне ставлення студентів до дистанційного навчання. Результати експериментального дослідження підтвердили, що найвищу частоту прояву за всією вибіркою мають такі підкатегорії: Інтернет-зв’язок, живе спілкування та взаємодія, побутовий комфорт, тілесний комфорт, психологічна безпека та організація та характеристики часу, які водночас є віддзеркаленням умов, що визначають успішну учіннєву діяльність студентів при використанні технологій дистанційного навчання та його психологічну комфортність. Результати нашого дослідження доводять, що змістові характеристики ставлення студентів до дистанційного навчання можуть враховуватися при проєктуванні освітнього віртуального середовища у закладі вищої освіти.
The paper presents the results of theoretical and experimental study of students’ attitude towards distance learning in the context of ensuring its psychological comfort. Modern approaches to understanding the phenomenon of personality attitude as an integral systemic formation that directs and determines activities and behavior have been analyzed. Theoretical analysis of the problem allowed to identify the psychological features and conditions for ensuring the effectiveness of distance learning. Emphasis has been placed on the fact that one of the requirements for the organization of distance learning is to ensure the psychological comfort of the educational environment and the components of the concept of psychological comfort have been considered. The aim of the study was to clarify the characteristics of students’ attitudes to distance learning as an indicator of its psychological comfort and the conditions for improving the effectiveness of distance learning. In the process of the empirical study, methods of survey, observation, content analysis were used to analyze the statements of respondents. Basing on the theoretical analysis of the psychological features of distance learning, units of analysis (qualitative and quantitative) have been identified. It is established that the semantic features of the attitude as an emotional and volitional attitude are manifested in the different frequency of reflection of certain categories (topics) of the analysis. The ambivalent attitude of students to distance learning has been revealed. The results of the experimental study have confirmed that the following subcategories have the highest frequency of the whole sample: Internet, live communication and interaction, home comfort, physical comfort, psychological security and organization and characteristics of time; these subcategories also reflect the conditions that determine successful students’ activity in the use of distance learning and its psychological comfort. The results of our study prove that the semantic characteristics of students’ attitudes to distance learning can be taken into account when designing an educational virtual environment in a higher education institution.
