У статті схарактеризовано методику проведення лекції-наставництва як інноваційної форми проведення навчальних занять у закладах вищої освіти. Звернено увагу на порівняльні аспекти бінарної лекцій, лекції паралельного мікровикладання і лекції-наставництва, вирізнено їхні прикметні особливості.
Потлумачено дефініцію «лекція-наставництво» як нетрадиційний вид лекційного заняття в закладах вищої освіти, який проводиться внутрішніми й зовнішніми стейкголдерами і призначений для засвоєння теоретичного матеріалу через обмін досвідом (зокрема, педагогічним), поради, настанови тощо.
Визначено педагогічні умови доцільності проведення лекції-наставництва. З-поміж ключових функцій лекційних занять означеного типу звернено увагу на розвивальну, професійну, стимулювальну (мотиваційно-ціннісну) та функцію педагогічної підтримки і фасилітації.
Установлено, що в межах організації освітнього процесу на освітньо-професійних програмах першого (бакалаврського) рівня вищої освіти наставником можуть бути внутрішні (студенти старших курсів, здобувачі другого (магістерського) й третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти) та зовнішні стейкголдери (випускники, професіонали-практики – вчителі-словесники, роботодавці та ін.).
З’ясовано ознаки наставника: наявність певного досвіду, зокрема педагогічного, й достатнього рівня знань; високий рівень комунікації; бажання надавати консультативну допомогу; сформовані компетентності для навчання інших; здатність і уміння вибудовувати емоційний зв’язок, мотивувати інших, працювати в команді тощо.
Звернено увагу на етапи проведення лекції-наставництва: підготовчий, вступний, початковий, основний і завершальний та проаналізовано їх. Доведено переваги в застосування лекції-наставництва для здобувачів, співлекторів-наставників і закладу вищої освіти.
The article characterizes the methodology of conducting lecturesmentoring as an innovative form of delivering classes in higher schools. Attention is paid to the comparative aspects of binary lectures, lectures on parallel microteaching and lectures-mentoring, their notable features are highlighted.
The definition of a lecture-mentoring as a non-traditional type of a lecture in higher schools conducted by internal and external stakeholders and designed to master theoretical material through the exchange of experience (including pedagogical), advice, guidance etc. is construed.
The pedagogical conditions of lecture-mentoring expediency are determined. Among the key functions of lectures this type, attention is paid to the developmental, professional, stimulating (motivational and value) and the function of pedagogical support and facilitation.
It is established that within an educational process of the educational and professional programs for the first (bachelor's) level of higher education the mentor can be internal (undergraduate students, applicants of the second (master's) and third (educational-scientific) levels of higher education) and external stakeholders (graduators, professionals-practitioners, notably language teachers, employers, etc.).
