Інтелектуальна еволюція української мови: гендеровано чутливе письмо

Abstract

Соціалізація людини відбувається багатоярусно: через сприйняття раніше сформованого, визнаного та узагальненого, через власний досвід та під впливом інших джерел. Саме медіа й стали тією невіддільною частиною життя суспільства, тим джерелом, з якого людина отримує більшу частину значущої для неї інформації. Тому важливим завданням сьогодення стає модернізація ЗМІ як соціального інституту демократичного суспільства. Редакційна політика має не лише унеможливлювати очевидну дискримінацію, а й уникати суб’єктивованої мови виокремлення жінки як інакшості. Проте ці явища глибоко осіли і в журналістській підсвідомості. Поняття гендеру з наукового погляду вивчали у 70-х рр. ХХ ст. американські психологи Дж. Мані й Р. Столлер, у 80-ті роки європейські й американські вчені активізували дослідження проблем гендерної рівності. Соціолінгвісти зосередили свою увагу на соціальному моделюванні статі у мовній картині світу. Різноаспектні гендерні дослідження соціального життя – науки, медій, мови, освіти, ринку праці, спорту тощо – з кінця минулого століття здійснюють і в Україні. Актуальність пропонованого дослідження зумовлена активізацією студій, які присвячено питанням віддзеркалення у мові гендерних уявлень суспільства, та цілеспрямованим впливом медійного дискурсу на формування гендерної культури соціуму й фемінізацію мови. У статті схарактеризовано основні тенденції андроцентричної парадигми сучасного медійного мовлення. На прикладах медіа Хмельницької області доведено, що лексико-граматична система української мови залишається гендерно асиметричною: жінка і чоловік у мові представлені неоднаково. Мовний сексизм виявляється і в структурі мови (андроцентризм мови – надмірне вживання маскулізмів та семантично агендерних іменників чоловічого роду, загальний чоловічий рід з актуальною жіночою семантикою, лексичні лакуни жіночого роду тощо), і в мовній практиці (щоденний сексизм – гендерні стереотипи, пейоративізація звертань, компліментів, сексистські анекдоти та жарти стосовно жінки, асиметричні образи статей тощо). Визначено, що феміністична стратегія письма сприятиме гендерно коректній комунікації, уникненню патріархального стилю дискурсу.

Human socialization takes place in many stages: through the perception of previously formed, recognized and generalized, through personal experience and under the influence of other sources. It is the media that has become an integral part of society, the source from which a person receives most of the important information. Therefore, an important task today is the modernization of the media as a social institution of a democratic society. Editorial policy should not only prevent overt discrimination, but also avoid the subjective language of isolating women as something different. However, these phenomena are deeply ingrained in the journalistic subconscious. The concept of gender from a scientific point of view was studied in the 70’s of the ХХth century by American psychologists J. Money and R. Stoller, in the 80’s European and American scientists intensified the study of gender equality. Sociolinguists have focused on the social modeling of gender in the linguistic picture of the world. Multifaceted gender studies of social life – science, media, language, education, labor market, sports, etc. – since the end of the last century have been carried out in Ukraine. The topicality of the proposed study is due to the intensification of studies on the reflection in the language of gender representations of society, and the purposeful influence of media discourse on the formation of gender culture of society and the feminization of language. The main tendencies of the androcentric paradigm of modern media broadcasting have been characterized in the article. The examples of the media of Khmelnytskyi region prove that the lexical and grammatical system of the Ukrainian language remains gender asymmetric: women and men are represented differently in the language. Linguistic sexism is present both in the structure of language (androcentrism of language – excessive use of masculinities and semantically gender nouns of the masculine gender, general masculine gender with actual feminine semantics, lexical gaps in the feminine gender, etc.), and in language practice (daily sexism – gender stereotypes, pejorative addressing, compliments, sexist anecdotes and jokes about women, asymmetrical images of articles, etc.). It has been defined that the feminist strategy of writing will promote gender-correct communication, avoidance of patriarchal style of discourse.