Гендерная политика и вопросы полового диморфизма в практике современного спорта

Abstract

Мета. Надати основну характеристику і відмінність понять «гендерна політика» і «статевий диморфізм» у практиці сучасного спорту. Методи. Аналіз наукової літератури. Результати. В історичному аспекті показано розвиток жіночого спорту, його складнощі й шляхи їх подолання жінками, які прагнули займатися спортом. Наведено визначення терміна «гендер» (англ. – рід), як на початку позначали його граматичну категорію. Позаграматичний контекст, уведений в 1968 р. американським психо­аналітиком Робертом Столлером у книзі «Sex and Gender» («Стать і рід») для розрізнення соціальних значень «мужність», «жіночність» від біологічних статевих відмінностей. Обґрунтовано побудову тренувального процесу на принципі статевого диморфізму. Високі спортивні результати, зростаюча масовість жіночого спорту стали основою для необхідного проведення контролю на статеву приналежність жінокучасниць Олімпійських ігор, світових і континентальних змагань для виключення осіб з порушенням статевого диференціювання (гермафродитів) для підтримки справедливості змагань серед жінок. Запропоновані IAAF у 2018 р. нові Правила контролю спортсменок на статеву приналежність за концентрацією тестостерону в крові учасниць викликали величезний спротив з боку спортсменок і фахівців у галузі спорту.

Objective. Provide the major characteristics and differences of the concepts of gender policy with respect to the issues of sexual dimorphism in the practice of mo­ dern sport. Меthods. Аnalysis of scientific literature. Results. The development of women’s sports, its complexities and ways of their overcoming by women who aspired to engage in sport are shown in the historical aspect. The article gives a clear definition of the term «gender», which is translated from English as a genus, as its grammatical category was originally designated. An extragrammatical context was introduced in 1968 by Robert Stoller, an American psychoanalyst, in his book «Sex and Gender» to separate the social concepts of «masculinity» and «femininity» from biological sex differences. The training process design on the principle of sexual dimorphism has been substantiated. High athletic performance, large-scale involvement of women in sport necessitated to monitor the gender identity of women participating in the Olympic Games, world and continental competitions in order to exclude persons with disorders of sexual differentiation (hermaphrodites) so that to promote the fairness of women’s competitions. New Rules for determining sexual identity of female athletes according to blood testoste­ rone concentration suggested by the IAAF in 2018 raised strong objections on the part of female athletes and experts in the field of sport.